ТКШЛМ

Технологічнна карта (паспорт) навчального проекту

1. Проблема та її актуальність.

2. Тема.

3. Автори -    клас.

4.Координатор проекту – Авраменко Лариса Олександрівна.

5. Мета.

7. Завдання.

8. Передбачувані (очікувані, кінцеві) результати..

•          Для кращого розуміння та усвідомлення роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» учні будуть вчитися  виразно читати уривки з художнього тексту,  обговорювати його з елементами аналізу.

•          Для виявлення рівня осмислення тексту  учні пройдуть тестування.

•          Навчаться визначати характерні риси героїв роману.

•          Учні будуть вчитися  виділяти та аналізувати  окремі художні особливості твору.

•          Навчаться усно та письмово висловлювати власні оцінки щодо прочитаного, особистісно-творчо його переосмислювати.

•          Формування навичок аналізу при виділенні головних рис героїв роману. 

•          Розвиватимуть навички роботи в групі.

•          При підготовці і створенні презентацій учні  розвивають навички виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості, стисло, чітко, зручно представляти результати досліджень за допомогою діаграм та графіків, відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок та ідей, аналізувати події та факти, порівнювати, компонувати, доводити, критикувати, класифікувати, планувати, визначати цінність, висувати гіпотези.

•          Створюючи публікації в Microsoft Publisher, школярі набувають вмінь аргументовано доводити власну думку, використовуючи повні речення, розраховані на читання однією людиною, посилаючись при цьому на думки інших, правильно використовувати цитування та посилання на друковані та Інтернет-видання, ілюструвати ідеї, думки, дослідження, висновки.

•            При складанні діаграм учні вчаться  порівнювати, аналізувати, співставляти цифри, події, факти  та інші дані; добирають та аргументують свій вибір відповідного типу діаграми.

•          При розробці веб-сайтів учасники проектів навчаються ефективно спілкуватися з іншими школярами з країни та всього світу. Набувають вмінь збирати та обробляти інформацію. Вчаться ефективно використовувати засоби електронних комунікацій, оволодівають навичками посилатися на використані джерела інформації.

9. Характеристика проекту за такими класифікаційними параметрами:

За провідною діяльністю: дослідницько-пошуковий;  ознайомлювально-

                                               інформаційний; ігровий (рольовий);  творчий;

                                               прикладний. (дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий, ознайомчо-орієнтований).

-  кількість учасників – груповий, індивідуальний;  парний.

-  тривалість – короткотривалий, середньої тривалості (від тижня до  

                         місяця);  тривалі (від місяця до кількох місяців).

За характером партнерських взаємодій між учасниками проектування (коопера- тивний, змагальний, конкурсний).

 - за характером контактів – внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни);

                         • міжнародні (серед представників різних країн)

- За предметно-змістовою галуззю:

• монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі, проекти дизайну);

• міжпредметні;

• позапредметні

Основні питання:

            Ключове питання:         Чи вартує помста та розчарування в житті того, щоб              

                                                                  людина зрадила себе, згубила себе, згубила свою  

                                                                  людську гідність?

            Тематичні питання:      1.У чому полягає причина духовного зламу зневаженої                     

                                                                    людини?

2.         Чіпка украв щастя тільки в інших людей, чи ще і в себе?

3.         Людина якого характеру може пройти свій життєвий шлях гідно та з честю?

4.        Чи може чесна та справедлива людина вирости в злочинній сім’ї ?

5.         Чому перероджується душа людини, яка стає на «слизьку дорогу» ?

6.        Чи можна зрозуміти невиправдану жорстокість?

7.         Чи потрібно дотримуватися в житті «порогу моральної зрілості» ?

8.        Чи тільки інші люди та соціальні умови життя винні у формуванні характеру людини?

9.        Чи  не мстимося ми покараннями за свою неспроможність?

10. Механізм реалізації проекту (план дій).

№ з/п	Етапи реалізації проекту та назви заходів	Діяльність учителя	Діяльність учнів
І	Підготовчий	Розробка основних ідей (вибір теми проекту; формулювання ключових, тематичні, змістові питання; планування діяльності), обґрунтування актуальності, підготовка навчально-методичного супроводу організації проектної діяльності учнів та ін.
ІІ	Організаційно-мотиваційний	Визначення рівня поінформованості з теми, збір та аналіз даних та ін.	Передбачення учнів, формування груп, знайомство з операційними картами, обговорення у групах аспектів тематичних питань та ін.
ІІІ	Конструктивний	Організація обговорення тема- тичних питань, створення сприятливої  психологічної атмосфери. · Спостереження за логікою думок шко лярів. · Корегування  розумової діяльності  учнів, тактовне виправлення  помилок, висловлення  побажань, підведенння  до певних висновків. · Формулювання домашнього завдання, вказуючи термін виконання.	Збір, інтегрування й акумулювання всієї інформаціїї з урахуванням теми, мети; підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відео ряду, контроль і корекція рубіжних результатів та ін.
ІV	Оціночно-рефлексивний	Контроль і корекція кінцевих результатів та ін.	Контроль і корекція кінцевих результатів, підготовка презентаційних матеріалів та ін.
V	Презентаційний	Контроль результатів, співвіднесення їх із визначеною метою, оцінювання роботи учнів.	Представлення та захист результатів проектної діяльності.

Аспекти оцінювання	Шкала оціню- вання	Само- оцінка	Експер- тна оцінка	Взаємо- оцінка	Загальна оцінка
І. Оцінка змісту проекту - 2,5
1.1. Актуальність, обґрунтованість проблеми, відповідність завданням сучасної педагогіки	0,5
1.2. Відповідність мети, завдань, плану, результатів обраній темі	0,5
1.3. Реальність та практична чи теоретична цінність	0,5
1.4. Новизна, оригінальність	0,5
1.5. Обсяг та повнота розробки	0,5
ІІ. Діяльність з реалізації проекту - 2,5
2.1. Самостійність, ініціативність	0,5
2.2. Творчість, уміння здійснювати ситуативну корекцію	0,5
2.3. Дотримання плану чи програми діяльності	0,5
2.4. Розподіл обов’язків та їх виконання	0,5
2.5. Командність, взаємостосунки в групі	0,5
ІІІ. Захист проекту - 2,5
3.1. Якість доповіді (композиція, логіка, послідовність, аргументованість, чіткість, оригінальність)	0,5
3.2. Педагогічна техніка (культура мовлення, почуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм тощо)	0,5
3.3. Ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, відповіді на питання, загальна культура)	0,5
3.4. Методика використання наочних та технічних засобів	0,5
3.5. Уміння оцінити власну діяльність та її результати	0,5
ІV. Оцінка результатів проекту - 2,5
4.1. Реальність та можливості застосування (витратність, прибутковість з позицій педагогічного менеджменту)	0,5
4.2. Універсальність (можливість його реалізації за різних умов, з різними категоріями)	0,5
4.3. Завершеність, готовність до подальшого застосування	0,5
4.4. Обсяг, повнота розробки	0,5
4.5. Якість оформлення результатів	0,5
Усього:	10 балів

ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ ІМЕННИКІВ У ОПОВІДАННІ

В. ВИННИЧЕНКА "ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК"

Баєва А.В.

У сучасних загальноосвітніх  навчальних закладах України під час вивчення навчального курсу з української мови пропонується застосовувати певні форми і методи викладання предмета. Проте пропоновані форми не завжди забезпечують належне засвоєння учнями вивченого матеріалу. Учитель повідомляє учням новий матеріал, пропонує ряд тренувальних вправ, які недостатньою мірою забезпечують засвоєння вивченого.

Так у 6 класі на уроках опрацьовується  тема «Іменник». Учні  на достатньому  рівні  засвоюють новий навчальний матеріал, мають сформовані навички й уміння, проте не завжди зв’язано будують відповіді, оперують вивченими поняттями, застосовують їх на практиці, віднаходять вивчені орфограми , поняття у мовному матеріалі, вміють виступати перед аудиторією.

Отже, перед вчителем постає проблема, які форми і методи слід застосовувати на уроках, щоб учень виявив не тільки гарні теоретичні знання з вивченої теми, але й умів їх застосовувати на практиці, виявляти власні творчі здібності, створювати монологічні зв’язні висловлювання .

Виходячи з поданої проблеми, у якості цільової групи були обрані учні 6 класу, які з листопада 2007 року розпочали роботу над вивченням теми «Іменник» за Програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Назва проекту	Дослідницько – пошуковий проект «Визначення ролі іменників  у  оповіданні В.Винниченка «Федько – халамидник»
Команда проекту
Керівник	Баєва Алла Василівна, учитель української мови і літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 м.Суми
Члени команди (ПІБ, клас)	Учні 6-А класу
Опис проекту
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Учасники команди, які працюватимуть над проектом, будуть мати сформовані й розвинені навички роботи з текстом, уміння віднаходити в мовному матеріалі вивчені поняття (іменники), визначати їх морфологічні ознаки, стилістичну роль; розвинені специфічні вміння: знаходити, сприймати, усвідомлювати, аналізувати необхідну інформацію, комбінувати способи вирішення проектних задач. Школярі  отримають позитивний досвід виступу перед аудиторією, роботи в команді. На основі вивченого навчального матеріалу створюватимуть власні монологічні висловлювання, матимуть розвинені навички самоаналізу та самоперевірки написаного.
Мета проекту	Створення учнями 6- А класу мовознавчого журналу «Визначення ролі іменників  у  оповіданні В.Винниченка «Федько – халамидник» як результату вивчення навчального матеріалу з теми «Іменник».
Завдання	1.     Сформувати творчу групу учнів. 2.     Зібрати наочний матеріал для якісного проведення уроків української мови: лінгвістичні казки, картки із завданнями, конспекти уроків з використанням елементів інтерактивних методів навчання . 3.     Організувати і провести заняття на тему « Проектна діяльність» з учнями 6 класу . 4.     Ознайомити дітей з результатами проектної діяльності інших школярів міста . 5.     Дослідити власну міні – проблему,  опрацювавши теоретичний матеріал та текстом  твору В.Винниченка «Федько – халамидник». 6.     Підготувати та оформити результати проекту в мовознавчому журналі. 7.     Провести публічну презентацію результатів проекту.
Очікувані результати	1.    Гарне засвоєння навчального матеріалу з  теми «Іменник» учнями – учасниками проекту. 2.    Розвиток в учнів уміння складати власні зв’язані висловлювання на запропоновану тему у вигляді мовознавчого дослідження. 3.    Поширення і поповнення новими словами мовного словника учнів 6 класу. 4.     Розвиток в учнів уміння усно виголошувати результати своєї діяльності. 5.    Укласти мовознавчий журнал «Визначення ролі іменників  у  оповіданні В.Винниченка «Федько – Халамидник»
Календарний  план проекту	№ Назвав заходу Період виконання 1 Формування творчої групи Листопад 2007 року 2 Підготовка методичних і наочних матеріалів Листопад 2007- лютий 2008 3 Організаційне заняття з учнями 6 класу на тему «Проектна діяльність» Грудень  2007 4 Ознайомлення дітей з результатами проектної діяльності учнів шкіл міста, з матеріалами, вміщеними на сторінках методичної літератури Грудень  2007 5 Дослідницько – пошукова робота учасників команди за обраними темами  (опрацювання теоретичних понять, дослідження мовних явищ у тексті твору «Федько – халамидник») Листопад 2007 – лютий 2008 6 Створення учнями власних висловлювань. Робота над удосконаленням написаного Лютий 2008 7 Укладання та оформлення мовознавчого журналу «Визначення ролі іменників  у  оповіданні В.Винниченка «Федько – халамидник» Лютий – березень 2008 8 Оформлення учасниками проекту презентації за матеріалами роботи Березень 2008 9 Прес-конференція за результатами проекту. Презентація Квітень 2008

МОВНЕ СМІТТЯ НАВКОЛО НАС

Лисенко Т.В.

Проект

Назва проекту	«Мовне сміття навколо нас»
Вид проекту	- за формою проведення: виступи-коментарі до комп’ютерної презентації; - за тривалістю: середньої тривалості; - за предметною галуззю: українська мова; - за основною діяльністю: дослідницько-пошуковий, інформаційний; - за кількістю учасників: парний «учитель-учень»; груповий.

Команда проекту

Керівник (ПІБ, посада)	учитель української мови та літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  № 27 Лисенко Т.В.
Член команди (ПІБ, клас)	учениця 11-А класу Гуріна Олена та п’ять дослідницьких міні-груп класу.

Опис проекту

Проблема	Мовне сміття оточує нас повсюди, його потрібно вчитися помічати та надалі уникати.
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Мультимедійна презентація, елементи якої можна використовувати на уроках з відповідних тем, на заняттях з культури мовлення.
Мета даного проекту	Привернути увагу до мовного середовища, яке нас оточує; вчитися помічати «мовний бруд» та уникати його у власному усному та писемному мовленні.
Завдання	Відшукати та впорядкувати мовний матеріал, дослідити його та пояснити причини появи мовного сміття в нашому житті, способи уникнення помилок у власному мовленні.
Очікувані результати	Проект розвине навички дослідницько-пошукової роботи  та мовну пильність старшокласників, сприятиме виникненню бажання слідкувати за правильністю та культурою власного мовлення, постійно самовдосконалюватися, бути свідомими та небайдужими громадянами свого міста та держави.
Планування роботи	Визначення джерел інформації, способів її збирання; аналіз зібраної інформації, її класифікація; проведення дослідницької роботи; вибір способу презентації продукту; розподіл обов’язків між членами команди.
Контроль за реалізацією проекту (указати, які форми й види контролю Ви можете запропонувати для того, щоб отримати результати реалізації кожного з етапів роботи)	Самоконтроль та взаємоконтроль учасників команди.
Кінцевий продукт	Мультимедійна презентація.

Зміст

1.       Орфографічні помилки.

2.       Граматичні помилки.

3.       Лексичні помилки.

4.       Пунктуаційні помилки.

5.       Помилки в чергування у-в, і-й.

СТВОРЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО МУЗЕЮ ІМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Костенко Л.В.

Освітній процес на початку XXI ст. в Україні позначився значним реформуванням. Освіта сьогодні – це освіта для конкретної людини та людства взагалі. У школі працюють літературні гуртки, спецкурси, які по суті вирішують одні й ті ж самі питання. Такими є і кабінети української мови і літератури.

Ключовий аспект – національне виховання, що поєднує в собі духовність, громадську свідомість українського народу, любов до рідної землі й мови, шанобливого ставлення до традицій своєї землі.

Для  вивчення творчості Т.Шевченка в шкільній програмі відводиться достатньо годин, щоб учні прочитали та засвоїли на високому рівні велич Кобзаря, який боровся за долю свого пригнобленого народу. Та учнів чомусь не торкає ні його доля, ні його твори; поверхово ознайомлені й про перебування Т.Шевченка на Сумщині, а про те, що залишив нам у спадщину – майже нічого.

Кобзар мав яскраве, різноманітне творче обдарування: неабиякі здібності співака, художника, драматурга, публіциста, літературознавчого критика.

Отже, перед  учителем постає проблема довести, що Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна... Уявити себе без Шевченка – усе одно, що без неба над головою, бо він вершина, парость родового дерева, виразник і хранитель народного духу. Т.Шевченко для свідомості українця – не просто література. Він – наш всесвіт.

Виходячи з поданої проблеми, у якості цільової групи були обрані учні 6-Б класу, які з серпня 2006 року разом із учителями школи розпочали збір матеріалу для відкриття Літературного музею Т.Шевченка.

Назва проекту	Створення літературного музею Тараса Григоровича Шевченка (дослідницько- пошуковий проект)
Команда проекту
Керівник	Костенко Лідія Василівна, учитель Сумської спеціалізованої школи   І-ІІІ ступенів № 7 м.Суми
Члени команди	Ветерани педагогічної праці Ветерани Великої Вітчизняної війни Учителі школи Учні  6-Б класу
Опис проекту
Проблема	Україна – це Тарас Шевченко, Тарас Шевченко – це Україна?
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Учні 6-Б класу матимуть сформовані й розвинені навички й уміння виступу перед аудиторією. На основі дослідницько-пошукової роботи зможуть створювати власні монологічні висловлювання про значний внесок Тараса Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток літературної мови; матимуть навички самоаналізу та самоперевірки написаного, гарно засвоять і оперуватимуть вивченими поняттями, що допомагатиме їм у підборі матеріалу для літературного музею. Усвідомлять значення наполегливості, ініціативності й працьовитості для досягнення поставленої мети та збереження свободи й незалежності рідного краю і його державності.
Мета	Розширити й збагатити знання про життя та творчість Т.Шевченка, його трагічну й величну долю, учнів школи, відвідувачів музею. Розпочати дослідження життєвого й творчого шляху Тараса Шевченка. Навчити учнів будувати виступи перед аудиторією, коротко висловлювати свої думки, чітко інтерпретувати результати досліджень. Удосконалювати вміння ефективно використовувати засоби електронних комунікацій. Розвивати в учнів уміння та навички пошуково дослідницької  роботи та узагальнення зібраного матеріалу. Формувати переконання, що контакти с друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, щоб прожити життя чесно, у добрі та взаємоповазі.
Завдання	1.     Сформувати творчу групу вчителів та учнів, яких об’єднує спільна мета, ідея (відчути плече). 2.     Організувати й провести заняття на тему „Проектна діяльність та основні етапи її реалізації”. 3.     Ознайомити школярів з результатами проектної діяльності інших навчальних закладів міста. 4.     Разом з учителями образотворчого мистецтва розробити проект оформлення музею. 5.     Створити робочі групи для подальшої роботи в проекті й розподілити обов’язки. 6.     Організувати пошукову роботу по збору матеріалів, документів про Т.Г. Шевченка. 7.     Силами учнів школи розпочати збір друкованих видань Т.Шевченка та літератури про нього. 8.     Дібрати матеріали до тематичних стендів: -            „Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини”, -            „Караюсь, мучусь – але не каюсь”, -            „І буде правда на землі”, -            „Земля, яку сходив Тарас”. 9.     Оформити портретний ряд „Жінки в житті Т.Шевченка” та куточок  „Шевченко – художник”. 10.  Організувати виставку ілюстрацій до творів Т.Шевченка та випустити літературні газети. 11.  Продовжувати пошукову роботу по збору матеріалів, документів про Тараса Шевченка для оформлення музею. З цією метою відвідати: -            Ромни, -            Конотоп, -            Глухів, -            Лебедин. 12.  Підготувати презентацію літературно-мистецького свята                 „В сім’ї вольній, новій”. 13.  Провести відкриття Літературного музею Т.Г. Шевченка                    9 березня  2007р. 14.  Провести прес – конференцію за результатами проекту
Очікувані результати	Розвинути пізнавальні  інтереси учнів до національної спадщини українського народу та  навчити їх усно виголошувати результати своєї діяльності, будувати думки, розвивати специфіку мовлення екскурсоводів. Розширити знання школярів про життєвий і творчий шлях Кобзаря. Завершити оформлення літературного музею Т. Г. Шевченка ілюстративним та інформаційним матеріалом. Ознайомити громадськість міста з відкриттям музею. Виховувати повагу до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток.
Кінцевий продукт	Літературний музей Т.Г. Шевченка
Календарний план проекту	№ з/п Назва заходу Період виконання 1 Формування  творчої  групи вчителів та учнів, яких об’єднує спільна мета, ідея (відчути плече). Серпень-вересень 2006 2 Провести організаційне заняття з учителями та учнями на тему „Проектна діяльність та основні етапи її реалізації”. Вересень 2006 3 Ознайомити школярів з результатами проектної діяльності інших навчальних закладів міста. Вересень 2006 4 Розробити проект оформлення музею з учителями образотворчого мистецтва.  01.12.2006 5 Створити робочі групи для подальшої роботи в проекті й розподілити обов’язки.  01.08.2006 6 Продовжувати  пошукову роботу по збору матеріалів, документів про Т.Г. Шевченка для оформлення музею. Постійно 7 Розпочати збір друкованих видань Т.Шевченка та літератури про нього. 01.09.2006 - постійно 8 Підтримувати тісний зв’язок з краєзнавчими та художніми музеями міста Суми та музеями районів області по збору архівних документів. Постійно 9 Дібрати матеріали до тематичних стендів: -          „Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини”, -          „Караюсь, мучусь – але не каюсь”, -          „І буде правда на землі”, -          „Земля, яку сходив Тарас”. 01.12.2006 10 Оформити портретний ряд „Жінки в житті Т.Шевченка” та куточок  „Шевченко – художник”.  08.08.2008 11 Організувати виставку ілюстрацій до творів Т.Шевченка та випустити літературні газети. 15.03.2009 12 Продовжувати пошукову роботу по збору матеріалів, документів про Тараса Шевченка для оформлення музею. З цією метою відвідати: -          Ромни,               - Конотоп, -          Глухів,               - Лебедин. 2008 2009 2010 2009 13 Створити лекторську групу з числа учнів           6-Б класу.  20.01.2007 14 Розробити тематичні екскурсії „Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь”. 01.03.2007 15 Підготувати презентацію літературно-мистецького свята  „В сім’ї вольній, новій”. 09.03.2007 16 Провести відкриття Літературного музею       Т.Г. Шевченка  9 березня  2007р. 09.03.2007 17 Провести прес – конференцію за результатами проекту. 15.03.2007

ОБРАЗ ЖІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ДРУГОЇ ТА ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТЕЙ ХІХ СТОЛІТТЯ

Лисенко Т.В.

Назва проекту	«Образ жінки в українській літературі другої та третьої чвертей ХІХ століття»
Вид проекту	- за формою проведення: урок – дослідження з використанням елементів проектної технології; - за тривалістю: середньої тривалості; - за предметною галуззю: українська література; - за основною діяльністю: творчий, дослідницько-пошуковий; - за кількістю учасників: колективний (груповий).

Команда проекту

Керівник (ПІБ, посада)	учитель української мови та літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  № 27 Лисенко Т.В.
Члени команди (ПІБ, клас)	учні 10-А класу (чотири творчі групи)

Опис проекту

Проблема	Загальний літературний портрет жінки в літературі другої та третьої чвертей ХІХ століття не сформований; не з’ясовано, які суспільні фактори впливали на поведінку та життєвий вибір жінки в ХІХ столітті.
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Урок – дослідження з використанням елементів проектної технології; учні будуть уміти більш сміливо висловлювати своє ставлення до прочитаного; їхні творчі здібності до самостійної дослідницької роботи будуть розвиватися.
Мета даного проекту	Формувати навички розкривати ідейно-художнє багатство літературного твору, вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати творчі здібності учнів до самостійної дослідницької роботи; сприяти вихованню самодостатньої особистості; через літературний твір розкрити риси ідеальної жінки, її внутрішній світ, пізнавати своє Я; виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.
Завдання	Відшукати, впорядкувати та творчо представити матеріал, який би розкривав образ жінки в українській літературі другої та третьої чвертей ХІХ століття.
Очікувані результати	Створення цілісного образу жінки в українській літературі ХІХ століття. Учні оволодіють навичками критичного ставлення до джерел інформації
Планування роботи	Визначення джерел інформації, способів її збирання; аналіз зібраної інформації; вибір способу презентації продукту; розподіл обов’язків між членами творчих груп.
Контроль за реалізацією проекту	Самоконтроль та взаємоконтроль учасників творчих груп; періодичний контроль роботи учасників творчих груп учителем.
Форма презентації проекту	Урок – дослідження з використанням елементів проектної технології.

ЖІНКИ В ЖИТТІ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ ОБРАЗУ

В ІНТИМНІЙ ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА

Рогова Н.В.

Назва проекту	Мультимедійно-інформаційний супровід до уроків  за інтимною лірикою Івана Франка.  «Жінки в житті та інтимній ліриці Івана Франка» 10 клас
Вид проекту	-       за формою проведення: мультимедійний супровід; -       за тривалістю: короткотривалий; -       за предметною галуззю: українська література; -       за основною діяльністю: інформаційний, дослідницько-пошуковий; -       за кількістю учасників: парний
Команда проекту
Керівник	Рогова Наталія Володимирівна, учитель української мови та літератури Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10
Члени команди	Учні 10 класу: Огороднікова Ольга,Савченко Катерина
Опис проекту
Проблема	Кохання – це щастя чи мука….?
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Мультимедійна презентація, елементи якої можна використовувати під час вивчення  інтимної лірики Івана Франка, зокрема загальної характеристики збірки «Зів’яле листя»
Завдання	Відшукати та впорядкувати ілюстративний матеріал; дослідити автобіографічні мотиви в ліриці; усвідомити, що любов – найвеличніше з людських почуттів, які необхідно берегти й цінувати
Очікувані результати	Створити мультимедійний супровід до уроків вивчення інтимної лірики Івана Франка.
Планування роботи	Визначення джерел інформації, способи її обробки та упорядкування, аналіз та синтез зібраного матеріалу, розподіл обов’язків у парі
Контроль за реалізацією	Самоконтроль, взаємоконтроль
Форма презентації	Мультимедійна презентація

МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ СУПРОВІД ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТВОРЧІСТЮ М.КОЦЮБИНСЬКОГО

Лисенко Т.В.

Назва проекту	«Мультимедійний супровід до уроків української літератури за творчістю М.Коцюбинського (10 клас)»
Вид проекту	- за формою проведення: мультимедійний супровід; - за тривалістю: середньої тривалості; - за предметною галуззю: українська література; - за основною діяльністю: дослідницько-пошуковий, інформаційний; - за кількістю учасників: парний «учитель-учень».

Команда проекту

Керівник (ПІБ, посада)	учитель української мови та літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Лисенко Т.В.
Член команди (ПІБ, клас)	учениця 10-А класу Воробйова Анна

Опис проекту

Проблема	Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних  цінностей буття людини.
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Мультимедійна презентація, елементи якої можна використовувати на уроках з відповідної теми.
Мета даного проекту	Зацікавити учнів проблемою; сформувати внутрішню  мотивацію щодо вивчення теми; удосконалити навички роботи в мережі Інтернет; вивчення творчості письменника в школі зробити більш яскравим, цікавим, ефективним.
Завдання	Відшукати та впорядкувати ілюстративний, аудіо- та відео- матеріал до уроків з теми «Творчість М.Коцюбинського».
Очікувані результати	Створити мультимедійний супровід до вивчення творчості М. Коцюбинського; скласти тестові завдання до тематичної атестації.
Планування роботи	Визначення джерел інформації, способів її збирання; аналіз зібраної інформації; вибір способу презентації продукту; розподіл обов’язків між членами команди.
Контроль за реалізацією проекту	Самоконтроль та взаємоконтроль учасників команди.
Форма презентації проекту	Мультимедійна презентація.

Зміст

1.  Життєвий шлях Михайла Коцюбинського.

2.  Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського.

3.  Літературно-меморіальний музей М.Коцюбинського у Вінниці.

4.  М.Коцюбинський “Intermezzo”.

5.  М.Коцюбинський “Тіні забутих предків”.

6.  Тестові завдання.

«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» – ДАВНЬОРУСЬКА ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОГО ЕПОСУ

Рогова Н.В.

Назва проекту	Мультимедійний супровід до уроків з теми «Слово про похід Ігорів» - давньоруська перлина українського епосу» 8 клас
Вид проекту	-       за формою проведення: мультимедійний супровід; -       за тривалістю: короткотривалий; -       за предметною галуззю: українська література; -       за основною діяльністю: інформаційний, дослідницько-пошуковий; -       за кількістю учасників: груповий
Команда проекту
Керівник	Рогова Наталія Володимирівна, учитель української мови та літератури Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10
Члени команди	Учні 8 класу
Опис проекту
Проблема	Неповторність «звучання» української історії в її державницькому та особистісному вимірах, філософськи осмислена проблема неповторної єдності людини і народу.
Ідеальний образ бажаного майбутнього	Мультимедійна презентація, елементи якої можна використовувати під час вивчення «Слова про похід Ігорів»
Мета даного проекту	Зібрати матеріал до вивчення твору «Слово про похід Ігорів», зробити урок більш яскравим, наочним, ефективним, цікавим
Завдання	Зацікавити учнів проблемою; відшукати та впорядкувати ілюстративний матеріал; виробити навички рольової поведінки та розподіляти між собою завдання; розвинути комунікативні навички; удосконалення навичок роботи в мережі Інтернет, а саме пошуку веб-ресурсів за ключовими словами.
Очікувані результати	Створити мультимедійний супровід до уроків з теми «Слово про похід Ігорів» - давньоруська перлина українського епосу» 8 клас, що дасть можливість проводити урок більш змістовно, цікаво, ефективно.
Планування роботи	Визначення джерел інформації, способи її обробки та упорядкування, аналіз та синтез зібраного матеріалу, розподіл обов’язків у групі
Контроль за реалізацією	Самоконтроль, взаємоконтроль.
Форма презентації	Мультимедійна презентація

План

1.      Відкриття пам'ятки та історія її дослідження. Авторство ”Слова…”

2.      Історична основа “Слова…”

3.      Особливості мови твору.

4.      Композиція поеми.

5.      Жанр твору.

6.       Переклади та переспіви “Слова…”

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ І ТРОСТЯНЕЦЬ

Ільчишина З.В.

Назва  проекту                       Микола Хвильовий і Тростянець

Керівник  проекту                 Ільчишина Зоя Василівна, учитель української мови

та літератури Тростянецької спеціалізованої школи   І-ІІІ ступенів № 2

Навчальний предмет,

у межах якого проводиться

робота з проекту                 Українська мова та література

Учасники проекту                 Учні 11 класу

Тип  проекту                            Дослідницький

Мета проекту:

Дослідити життєві і творчі зв‘язки Миколи Хвильового з Тростянцем.

Відобразити роботу учнів у впорядкованому зібранні матеріалів, що стосуються досліджуваної проблеми. Формувати в учнів уміння знайти інформацію, якої не вистачає, уміння знаходити причинно-наслідкові зв‘язки, виробляти навички ділового партнерського спілкування.

Питання проекту:

1.     Життєвий шлях Миколи Хвильового (зв‘язок з малою батьківщиною). (І група)

2.     Лірика Миколи Хвильового. Слобожанські мотиви.                                  (ІІ група)

3.     Автобіографічні мотиви у прозі Миколи Хвильового.                               (ІІІ група)

4.     Вшанування пам‘яті видатного земляка.                                                      (ІV група)

Етапи роботи над проектом

1 етап. Підготовчий.

Ознайомлення учнів із суттю проекту та його завданнями. Мотивація до подальшої діяльності. Розподіл учнів за проектними групами.                       І засідання 

2 етап. Дослідження проблеми.

Робота з джерелами інформації ( читання творів Хвильового, пошук біографічних даних, робота з періодичними виданнями, зустрічі з очевидцями).            ІІ засідання 

3 етап. Аналіз інформації. Вибір шляху розв‘язання проблеми.

(Написання досліджень, творчих робіт, систематизація ілюстративних матеріалів, підготовка до виконання художніх творів).                                                     ІІІ засідання     

4 етап. Підготовка (оформлення) презентаційних матеріалів (виготовлення тематичних папок, оформлення творчих робіт). Обговорення форми представлення.

ІV засідання

5 етап. Представлення матеріалів проекту (виступи, доповіді учнів, демонстрація матеріалів). 

6 етап. Контрольно-оцінювальний. Висновки експертної групи.

Критерії  оцінювання  проекту:

-          важливість теми проекту;

-          самостійність роботи над проектом;

-          повнота розкриття теми;

-          оригінальність розв‘язання проблеми;

-          артистизм і виразність виступу;

-          як розкритий зміст проекту в презентації;

-          використання засобів наочності, технічних засобів;

-          відповіді на питання.

Хід презентації

І  група

Слово про Миколу Хвильового

(Життєвий шлях Миколи Хвильового. Зв‘язок з малою батьківщиною)

План презентації

1.      Співдоповідь про життєвий шлях Миколи Хвильового (зв‘язок із Тростянцем).

2.      Інтерв‘ю з тростянчанином Люберцем І.С.

3.      Знайомство з автобіографічною поезією Миколи Хвильового.

4.      Прослуховування вірша В.Шелестюка «Остання зустріч».

5.      Демонстрація відеоматеріалів (виступ Бородіної М.І.)

Зібрані матеріали:

1.      Реферат «Життєвий шлях Миколи Хвильового».

2.      Фотоілюстрації.

3.      Газетні публікації.

4.      Тексти поетичних творів.

Зміст виступів під час презентації

Вивчати біографії багатьох українських митців дуже важко, тому що було знищено їхні архіви – разом з чернетками, рукописами творів, листуванням, документами й фотографіями. Самі їхні твори – у книжках  та журналах – нищилися, й зараз вони часто більш рідкісні, ніж стародруки ХVІ-ХVІІ століть.

Саме так сталося і з Миколою Хвильовим.

У літературних монографіях, зокрема в Миколи Жулинського, про життя Миколи Хвильового сказано небагато. Ще менше – про його перебування в Тростянці.

Дуже велику пошукову роботу в цьому напрямку провела вчителька школи №1 Марія Іванівна Бородіна. Серйозно займався цим кандидат філологічних наук Білокінь. Велика роль у вивченні життєвих шляхів свого земляка Олекси Ющенка.

На основі цих напрацьованих фактів ми і склали свій реферат. Пропонуємо вашій увазі тези нашої роботи.

У будинку школи №1, найстарішого загальноосвітнього закладу Тростянця (раніше двокласне реальне училище) 13 грудня 1893 року в учительській сім‘ї Фітільових народився хлопчик Микола.

Його батько Григорій Олексійович Фітільов завідував цим двокласним училищем. Після хвороби став інвалідом, викладати більше не міг і переїхав до Котельви, де й помер 1918 року.                                  

(Демонстрація відеозапису виступу М.І. Бородіної  )

Мати  письменника, Єлизавета Іванівна, була дочкою селянина. Її батько, Іван Тарасенко, протягом 40 років служив бухгалтером у мільйонера Кеніга, власника цукрозаводу в Тростянці. Отже, дід Миколи Григоровича був людиною заможною, придбав в Охтирці будинок, де утримував родину – 3-х синів і семеро дочок. Як бачимо, родове коріння Миколи Хвильового дуже велике.

У своїй автобіографії письменник згадує:

« Я – син народного вчителя( по сімейній термінології з голодранців). Ніхто з його п‘яти дітей ( три сестри, брат та я) не отримав освіти, відповідної тогочасним традиціям. Батько ніколи не говорив по-українськи. Зате бабуся не тільки говорила, а й у глухі слобожанські вечори розказувала мені багато казок про домовиків, лісовиків. Од бабусі – українська мова, від батька – народницький душок».

Так сталося, що батьки розлучилися ( ще задовго до каліцтва Григорія Фітільова). Микола залишився з матір‘ю, закінчив початкову школу в Калантаєві, продовжив навчання в Богодухівській гімназії, працював на різних посадах у селах.

Єлизавета Іванівна учителювала в різних селах. За свідченням рідної сестри Миколи Хвильового Євгенії Григорівни,  деякий час мати працювала в Дем‘янівці Ямпільського повіту. Там, у Дем‘янівці, Микола познайомився з молодою вчителькою Катериною, яка стала йому за дружину. Своїй доньці вони дали трохи незвичне ім‘я Іраїда. Події громадянської війни розлучили це подружжя. Цікаво, що в 20-х роках Микола Хвильовий створив роман, який називався «Іраїда».

З 1916 року Микола – на фронтах громадянської війни, яка зробила його більшовиком. На чолі повстанського загону він воює проти гетьманців, петлюрівців, дроздовців. У своїй автобіографії письменник згадує:

«Я безпосередньо брав участь у трьох боях під Краснокутськом проти дроздовців… Коли наш полк був розбитий, я улився червоноармійцем в один із загонів Сумського направлення і нарешті в 13-у армію.»

Червоні відступали на північ, на Суми. Зупинилися в нашому містечку (тоді це було просто село). Микола Хвильовий відвідав рідних, які жили на вулиці Озерянці. Саме в той час відбулася зустріч Миколи з братом Олександром, який теж воював у рядах більшовиків. Доля звела братів у рідних з дитинства місцях. Місцевий талановитий поет Володимир Шелестюк написав про цю подію вірш. Послухайте цей вірш.

Читання вірша                                                                              

  В. Шелестюк

У біографії Миколи Хвильового дійсно був факт,

коли під час відступу червоних військ через

Тростянець у липні 1919 року він випадково

зустрів свого брата Олександра. Це була

Остання зустріч

По Вкраїні гуляє революції чорна віхола,

Розкололась навпіл, покалічилась кожна сім‘я.

Громадянська війна… Все горить, все палає навколо,

І нема переможців, є лише загиблі в боях…

Відступаєм на північ, Богодухов позаду. Охтирка,

Ось і Ворскла-ріка, де ж то відступу буде кінець?

За один перехід і дитинство, і перша домівка.

У зеленій долині, в слобожанських лісах Тростянець.

Шлях звивається з кручі, що Охтирською зветься горою,

Поруч з школою церква, раніше її не було,

Щоб набратися сил перед грізним, смертельним двобоєм,

На якусь на годину дасть притулок їм рідне село.

Біля Круглого двору гуде, наче ярмарок, площа.

Кулеметні тачанки, бійці на селянських возах…

Що чекає на них? Може, смерть, землі чорної товща,

Ну а, може, до щастя приведе цей незвіданий шлях.

Скільки різних облич, молоді переважно, безвусі…

Раптом погляд, неначе вогнем обпекло,

На баскому коні юний вершник в нестримному русі,

Так, звичайно, це він – рідний брат його менший Сашко.

Ось і радісна мить – обнялися, не злазячи з коней.

Треба ж так ось зустрітись у рідних з дитинства місцях,

І лише вітерець холодив молоді їхні скроні,

 та прискорено бились молоді їх, гарячі серця.

Пролунала команда, потягнулись на північ обози.

Розійшлися навіки незбагненної долі путі.

Одному Перекоп серця жар назавжди заморозив,

Тридцять третій другому чорним пострілом землю опік.

Пізніше про події громадянської війни і свого брата Микола напише в одній із своїх поезій.

Прослуховування поезії

Поле. Шляхи, могили

І чебреці, чебреці.

Ліс, цукроварні, села,

Ніж і одріз у руці.

З братом пішов я в повстанці

( брата тепер нема!

За Перекопом на станції

Плакав по нім туман).

Вийшли з оселі, веселі

Коні іржали на путь,

Грузли  озерні далі

У золотім меду.

Хлопці! За вільну волю!

Хлопці-повстанці, в гурт…

Й серце забилося пістолем

В темний дубовий мур.

В лісі засіли білі

( ніч за рікою йшла).

Зорі в синяву бились

І витикались на шлях.

Замовкли на мить рушниці.

Був в тім чеканні жах,

Й темно-таємною птицею

В небі блукала душа.

Що це? Дух баговиння?..

Брате, я й досі там…

Ах, мої кінні, кінні

Дум мої буйні жита.               

Після громадянської війни письменник поселився у Харкові. Заприятелював з Володимиром Сосюрою, став писати вірші. Його перші поетичні збірки «Молодість» і «Досвітні симфонії». У своєму романі «Третя рота» Володимир Сосюра створив портрет Миколи Хвильового: « У шкіряній куртці й кепці, а потім пізніше в шинелі з «англійського» сукна. В сивій смушеві шапці ще з імперіалістичної війни, невисокого зросту, швидкий і динамічний, чорнобривий і зеленоокий, він зачарував мене своєю магічною індивідуальністю».

Фотографію тих часів опублікувала газета «Літературна Україна».

Відомий факт, що свої книги того часу Микола Хвильовий підписував і псевдонімом «Тростянецький».

                                 Інтерв‘ю  з відомим на Сумщині фітотерапевтом,

                                шанувальником творчості Хвильового і власником

                                рідкісного видання творів письменника Іваном

                                Сергійовичем Люберцем

Згодом Микола Хвильовий став працювати над прозою. Перша книга його новел – «Сині етюди». Він автор повістей і роману «Вальдшнепи», повістей «Санаторійна зона», «Іван Іванович».

Маючи бунтівливу, непосидючу вдачу, став одним із  найактивніших засновників ВАПЛІТЕ. Члени цієї письменницької організації підтримували талановитість і новаторство, високу професійність авторів. У 1925-1928 роках перебуває в центрі найгучнішої літературної дискусії. За всяку ціну він прагне вивести рідну літературу на новий широкий шлях. Але почалася доба масових репресій. Життя Хвильового обривається року 1933-го.

Тільки більше ніж за 50 років по тому змогли в Україні прочитати передсмертні записки Миколи Хвильового. Одна з них адресована прийомній доньці Любові Уманцевій, або Любистку, як називав її Микола Григорович. На 95-річчя з дня народження письменника Любов Уманцева приїжджала до Києва. Згодом вона написала листа учням школи №1, у якому поділилася спогадами про свого батька. Історія цього листування – в музеї Миколи Хвильового, який ми відвідали.

                                

ІІ група

Талант  незвичайний  і суперечливий

(Лірика Миколи Хвильового. Слобожанські мотиви)

План презентації

1.         Загальна характеристика поезії Миколи Хвильового.

2.         Читання поетичних творів.

3.         Виконання пісні на слова Миколи Хвильового.

4.         Коментарі до виконаних малюнків.

Представлені  матеріали:

1.         Творча робота «Тростянеччина в ліриці Миколи Хвильового».

2.         Тексти віршів поета.

3.         Ноти пісні на слова Миколи Хвильового.

4.         Авторські ілюстрації до поезій Миколи Хвильового.

                                  

Зміст  презентації

Хочеться перефразувати слова охтирської поетеси Катерини Квітчастої: « Я говорю – Хвильовий, маю на увазі Тростянець, я говорю Тростянець – маю на увазі Хвильового».

Ми пишаємося тим, що наше рідне місто відоме не лише цукерками, а ще й видатними людьми, що народилися тут. І хоч Микола Хвильовий так мало прожив у Тростянці, а все ж він залишив тут свій слід. Так само, як і Тростянець відбився у його поезії.

Читання вірша

Я тепер покохав город

Так весняно, як дуб цвіте.

Вже не ляже на скроню скоро

Цей прекрасний безмежний степ.

Не піду на стіжки сіна

І забуду озерну косу,

Де ширяв неможливо синій

Моїх дум і мрій лосунь

Я тепер не той, що в юність.

Цукроварні духмяна путь

Одійшла за безбережні дюни,

що могилами шведськими звуть.

На побачу ніколи, ніколи

Ні доріжки( на ліс веде),

Ні поляни, де грають бджоли,

Де горить золотий день.

Це одходить од мене навіки.

Як і младість моя одійшла.

Чи на радість? Я знаю тільки.

Що то був Чумацький Шлях.

А тепер я кохаю город,

Цей сторожкий трамвайний дзвін.

Він в мені неможливо скоро

Дорогим димком зацвів.

Отже, вибачте, сизі далі,

Я свій вік доживу й тут…

І співають мені тротуари

Про далеку прекрасну мету.

Хотілося б сказати про враження, яке справляють  у цілому його вірші. Поет жив у ранню радянську епоху, коли засади тоталітаризму впевнено в‘їдалися у суспільне життя. Впевнено, але непомітно. А непомітно тому, що вони, наче вовк овечою шкурою, прикривалися ідеєю. Не розпізнав «вовка» у комуністичному вбранні й Микола Хвильовий. У його віршах – трудова тематика, він пише про селянина і робочого. Його лірика не позбавлена чистих емоцій і почуттів. І скрізь щирість. Багато чого ми зараз не розуміємо, бо живемо у фактично іншому світі, але Микола Хвильовий  мав одну незвичайну здібність, яка домінує у всіх його творах. Він, як ніхто інший, умів перетворювати прозу на поезію, при цьому не спотворюючи прозу,  а в поезії залишаючи шарм простоти і невибагливої щирості. Ми мимоволі малюємо собі в уяві картини його життя, ми читаємо вірші і бачимо світ його очима.

Читання вірша

Та невже ніколи не забуду

Ці шляхи, цю тирсу, широчінь,

Не заб‘ю в собі зміюку люту,

Що хитренько про степи сичить?

Як орган в костьолі, на молитві,

Ці уперті спогади з села

Знову кажуть: „Ти послухай, рід твій

Нас до тебе, зраднику, послав”.

Що ти робиш? Де ти забарився?

Чи забув, як явори шумлять

На тому хихлатому узліссі,

Відкіля розходяться поля?

Ми прийшли до тебе із оселі,

Де весною присмерк, мов мара,

Де за клунею в синяві невеселій

Молодик химерний умирав.

За весною – червень, липень, серпень

На озерах, на пустелі чорногуз.

...Пам‘ятаєш, як дзвонили верби

Про хрусталь надуманих медуз?

А цю осінь в злоті, в оксамиті...

Та невже ти враз її забув?

Що ти краще десь знайшов у світі

З осінню далечінь в степу?

За вітрами падають сніжинки,

І на стріхах білий сніг лежить.

Всюди тиша. Лиш собаки дзвінко

На церковній заливаються межі.

Саме лірика допомагає краще зрозуміти душу поета. Хоч Миколу Хвильового називають великим прозаїком і не називають великим поетом, але саме віршами він висловив глибоку любов до рідного краю. У поезії він то окрилений, то замріяний, то бунтівний, то бадьорий, то стривожено-розсудливий, то пригнічений. Так стверджує Микола Жулинський. Додамо: ніжний. Коли згадує рідний дім, свою матір, вулицю Озерянку, хвилюючу красу Нескучанських дібров і рідних степів.

Наш місцевий композитор Микола Назаренко написав музику до поезії Миколи Хвильового. І зазвучала пісня…

Виконання пісні

Не шкодуй, моя милая мати,

Що я степ рясний залишив –

Я говірку свою кострубату

Заплітаю в русявий кужіль!

Подивись в мої очі прозірні –

Журавлинії там ягідки:

Твойому заповіту я вірний.

Як і завжди, вихровий, меткий.

Ледве ранок тремтячий, рожевий

Заголити темряву підскоче,

Я, як сонце безкрайо веселе,

На завод положу свої очі.

Не шкодуй, моя милая мати,

Що я степ рясний залишив –

Я говірку свою кострубату

Заплітаю в русявий кужіль!

Коментарі до малюнків

Твори Миколи Хвильового не можуть зникнути з душі безслідно. Тоді,                     13 травня 1933 року, світ втратив митця. Але залишилася його творчість.

ІІІ група

Метеор української прози

(Автобіографічні мотиви у прозі Миколи Хвильового)

План презентації

1.         Виступи «Тростянецький край у прозових творах Миколи Хвильового».

2.         Читання уривків із повісті «Санаторійна зона».

3.         Виступ «Недосліджені твори нашого земляка».

Подані  матеріали:

1.         Нарис «Стежками Миколи Хвильового».

2.          Реферат «Автобіографічні мотиви у прозових творах Миколи Хвильового».

3.         Творча робота «Рідний край  в оповіданні Миколи Хвильового

«Солонський яр».

4.         Тексти уривків із повісті «Санаторійна зона».

Зміст виступів

Був час, коли твори нашого земляка забороняли. А під час викладання історії навіть вживали такий термін, як «хвильовізм».

Тепер ми знаємо, що ця людина вистражданим своїм життям була віддана ідеалам вільної, заможної, демократичної України.

Словом Хвильового захоплювалися сотні тисяч читачів.

«Істинно: Хвильовий. Сам захоплюється і нас хвилює,   п‘янить і непокоїть, дратує,  знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе й інших, хворобливо виснажений і гордий, недоторканий і суворий, а часом – ніжний і сором‘язливий, химерний характерник, залюблений у слово, у форму мрійник» - таку характеристику творам Хвильового дав В.Коряк.

Якщо вдуматися в твори Хвильового, можна знайти багато цікавого про наш рідний край. Візьмемо для прикладу новелу «Я(Романтика)». Хоча мова тут ведеться про велике місто, тут багато тростянецького. Основа новели побудована на зображенні наших місць.

Наприклад, є в новелі такий епізод. «Навантажують підводи, бредуть обози, поспішають натовпи на північ. Тільки наш самотній панцерник завмирає в глибині бору й затримує з правого флангу ворожі полки»

Відомий факт: Тростянець у період громадянської війни став пунктом, де на тривалий час було зупинено денікінські полчища, що рвалися на північ. Хвильовий тоді був у Тростянці, у лавах червоних, відступав з ними на північ. У сосновому лісі до останнього відбивався від напосідаючи білих бронепоїзд ( панцерник) «Молния», який відходив до військ правої дільниці Харківського напрямку.

В іншому місці новели «Я(Романтика)» знаходимо: «На міській башті за перевалом тривожно дзвенить мідь. То б‘є годинник». Такий годинник був у Тростянці на Благовіщенській церкві – з великими циферблатами на три сторони, з боєм у дзвіниці. Це були своєрідні тростянецькі куранти.

Читання інтерпретованого уривку

з повісті «Санаторійна зона»

 Люба сестро!

Запахло снопами. Пам‘ятаєш той шлях, де проходила наша юність? Пам‘ятаєш той запашний посьолок,  де тополі летять до горизонту, до цукроварні? Але й тут запахло снопами.

Люба сестро! Колись на шведських могилах, там, де тікає прекрасна Ворскло, де Полтава, де цукроварні й одрізи, - там полки Петра розбили Мазепу. Я згадую зараз свою юність. І все переплелось: і заводський гудок, і Донеччина, і цигарки з кізяків, і голубоока мати, і Кузька-халамидник. Я згадую цю милу копійку на рейці, щоб розплескало, і «Невеселе» за рікою, і потяг, що гримить в нетрях слобожанських борів. Я згадую столітні сосни, і дороги, і квартали, і межі по степах, і повстанські загони…

Люба сестро! Запахло снопами… Мені хочеться впасти перед тобою на коліна і заридати. Так заридати, щоб гримів цілий світ, щоб повстали всі океани…Я часто виходжу в степ і дивлюся: навкруги мене дикі поля і дика даль…. Фатальна неминуча осінь…

Відомо, що в Тростянці здавна до цукроварні і посьолка (нинішній район цукрозаводу) вели дві дороги, і над обома шуміли тополі.

Читання уривку з повісті «Санаторійна зона» –

змалювання Тростянця початку ХХ століття

Знову виринали неясні згадки з дальніх дитячих літ, і він бачив забуті обличчя, тихий посьолок, дорогу в диких бур‘янах на високу гору, де стояло кладовище і де завжди пахло чебрецем. Дорога ухилялась убік, брела через безмежні гони чорного пару, добігала до цукроварні і, нарешті, пропадала в сизій димчатій безвісті. Він чув, як риплять вози в дикім степу серед гарячої тиші, обминаючи польові дзвоники. Воли йдуть вільною ходою, а з гарби плине невесела пісня, проходить бур‘янові гони і тане, завмираючи в глухім степовім повітрі. Перед ним виринав порожній майдан, хата на краю села, де він прожив своє дитинство, графський парк, що царить над всім селом, ставок, стрункі тополі, і знову бігла дорога й неможлива безгранність.

Є у Хвильового оповідання «Сентиментальна історія». Героїня його – молода дівчина, можливо, навіть сестра автора. Оповідь ведеться від першої особи.

«Бабуся розповідала мені про катакомби і, здавалося, я стою в катакомбах. Я любила ходити і на луки, любила запах осоки і це зелене море трав, що хлюпотіло за рікою».

 Про які катакомби розповідає дитині бабуся, яка, скоріше за все, прожила весь вік у селі? Це ж наші Нескучанські гроти, за їхні довгі  підземні ходи їх називали часто катакомбами.

Автобіографічні мотиви в окремих творах Хвильового досліджені нашим істориком-краєзнавцем В.Безсмертним і опубліковані в районній газеті на початку  90-х. Детально про це розповідається в статті «Романтик вітаїзму» Наталії Валентинівни Шабельник. Стаття опублікована в одному із номерів журналу «Українська мова та література в школах, ліцеях, гімназіях»(2002, №3)

Хотілося б повідомити слухачам про ще один маловідомий твір Миколи Хвильового, який розкриває ще одну сторінку життя письменника. Це його оповідання «Подяка приватного лікаря». Оповідання надруковане в журналі харківської інтелігенції «Засів». Довгі роки про цей твір ніхто не знав. Віднайдений він в архівах харківського музею літератури. Написаний і опублікований вперше року 1932. Після того було приречене на невідомість.

Чим цікаве оповідання «Подяка приватного лікаря»?

По-перше, воно допомагає дослідити зв‘язки письменника з рідним краєм. Адже описані події 1919 року проходили у нас на Слобожанщині.  Відступали червоні частини під натиском денікінців через Тростянець. У творі описано відступ до Сум, Суми в період громадянської війни.

По-друге, ми з біографії письменника знаємо, що в його житті був факт боротьби проти петлюрівців. У невеликій передмові до опублікованого оповідання Ігор Бондар-Терещенко підтверджує це. Отже, історія з лікарем-гетьманцем, у якій лікар, зрештою, гине при спробі видати червоноармійців, цілком можливо, була взята з життя Хвильового. Звернімо увагу – твір було написано 1932 року. Саме в цей час Хвильовий наважується заговорити про своє чекістське минуле. Мабуть, не випадково.

І по-третє. Маловідомий твір. Принаймні, у монографіях Жулинського і Донцова про цей твір ані слова. Отже, можна претендувати на першість у літературному аналізі?

Можна провести паралель  між оповіданнями «Подяка приватного лікаря» і новели «Я(Романтика)».

В оповіданні знову постає проблема: до добра через зло. Усі, хто не сприймає комуністичної ідеї, хто не вливається в залізні шеренги комунарів, мають бути безжалісно знищені в ім‘я «великої ідеї».

І, нарешті, останнє. Створюючи літературний портрет свого земляка, важливо не обійти жодної знайденої деталі. Адже цілком можливо, що з часом нам відкриються нові літературні твори чи спогади Миколи Хвильового. І можливо, що глибокі дослідження творчості Хвильового ще попереду.

ІV група

Зоря Миколи Хвильового

(Вшанування пам‘яті видатного земляка)

План презентації

1.         Повідомлення про вшанування пам‘яті Миколи Хвильового в нашому місті.

2.         Повідомлення «100-річний ювілей Миколи Хвильового».

3.         Інтерв‘ю з учасником урочистостей у Києві Громовою В.І.

4.         Читання творів про Хвильового.

    

Подані матеріали:

1.         Ілюстративні фотоматеріали.

2.         Публікації в періодичній пресі.

3.         Тексти поетичних творів про Миколу Хвильового.

                         

Зміст виступів

Огляд районної газети «Ленінським шляхом» за 13 грудня 1988 року. Саме з цієї газети тростянчани вперше дізналися про свого незаслужено забутого земляка Миколу Хвильового. Тут надрукований його вірш із циклу «Досвітні симфонії», уривок з новели «Я(Романтика)». І – лист земляка, кандидата хімічних наук з Києва Гашка, який запропонував на кошти громади відкрити в Тростянці меморіальну дошку на честь Миколи Хвильового.

«Не бути ж нам гіршими за інші народи, які вміють шанувати свої таланти,  таким чином стверджують і власну гідність», - говориться в замітці.

Вище – стаття кандидата філологічних наук С.Білоконя про Миколу Хвильового. Саме він зустрічався з сестрою письменника Євгенією Григорівною, яка зберегла в пам‘яті багато важливих подробиць про сім‘ю Фітільових. Автор статті звернувся до тростянчан з проханням надати хоч найменші подробиці про перебування Миколи Хвильового в Тростянці. Ми знаємо, що найпершим відгукнувся на цього листа Володимир Безсмертний.

Отже, можна сказати, що Хвильовий прийшов до нас і став відомим у 95. Ця газета – єдина ювілейна відзнака того часу в нашому місті. Проте в Києві 1988 року вперше відбулися урочистості з нагоди ювілею письменника. Із Тростянця вирушила до столиці делегація

Інтерв‘ю з учасником урочистого відзначення 95-ї річниці з дня народження       М. Хвильового в Києві Громовою В.І.

Ілюстрація запрошення на святкування 100-річного ювілею письменника.

У Тростянці його відзначили 10 грудня 1993 року – на три дні раніше київських урочистостей. Із запрошення дізнаємося, що увечері цього дня в Тростянецькому будинку культури відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений ювілейній даті. У програмі ювілейного концерту – виступи артистів обласної філармонії, Сумського училища культури, самодіяльних колективів нашого району.

У міській районній газеті у ті дні був опублікований репортаж ювілейного дня. З нього ми дізнаємося, що Тростянець у той день гостинно вітав письменників, поетів, гостей з далекого зарубіжжя.

У міській школі № 5 зустрічали письменника з Києва Олександра Шугая, дослідника творчості Хвильового, прозаїка Євгена Гуцала, журналістку з Німеччини Марту Гарасовську, письменника із Сум Олексія Столбіна.

Хвилюючу зустріч гостям влаштували учні школи №3. Вони до сліз зворушили заокеанського гостя Осипа Зінкевича, директора видавництва «Смолоскип» із Балтимори, який видав 5 томів творів Миколи Хвильового. До речі, зараз Осип Зінкевич – громадянин України, його видавництво працює в Києві. З Осипом Зінкевичем у школі №3 виступали наші улюблені земляки Олекса Ющенко та Микола Гриценко.

Цього дня нашу школу № 2 відвідав професор М.Шкандрій із Канади, автор монографій про Хвильового. Також тут побував відомий на Сумщині професор Павло Охріменко, редактор журналу «Слово і час» Віталій Дончик. На жаль, у школі не залишилося фотографій про цю рідкісну зустріч.

По обіді всі гості зібралися біля приміщення школи №1. Тут урочисто було відкрито меморіальну дошку Миколі Хвильовому.

Інформація про відзначення 110-ї річниці від дня народження письменника.

У цей день відбулися літературні читання в школі №1, урочисте відкриття музею Миколи Хвильового. Одержали нагороди учасники конкурсу творчих робіт. Серед переможців – учні нашої школи Бакрань Анна, Водоп‘ян Євген, Харченко Оксана, Кожушко Яна.

Зараз з ініціативи міської ради в день народження Миколи Хвильового відбуваються літературні читання. Фоторепортаж про 113-у річницю поміщено в нашій  шкільній газеті.

Ми поцікавилися в районній бібліотеці  літературою з вивчення творчості Миколи Хвильового. Склали свій список літературно-критичних статей. З допомогою працівників районної бібліотеки уклали папку – копії критичних статей, матеріали періодичної преси про нашого славного земляка. Сподіваємося, ці матеріали допоможуть старшокласникам краще знати про життя і творчість Миколи Хвильового. Передаємо ці матеріали в наш кабінет.

У папці – вірш нашого відомого земляка Олекси Ющенка «Вулиця Озерянка в Тростянці», написана про Хвильового, поема Леоніда Татаренка «Микола Хвильовий», уривок із повісті Олекси Ющенка «Микола Хвильовий».

А в далекому для нас 1988 році в районній газеті місцевий поет Володимир Шелестюк надрукував свого вірша «Пам‘ять земляків». Це був перший поетичний твір, присвячений Миколі Хвильовому. Він був прочитаний автором у Києві на урочистостях  з нагоди 95 річниці від дня народження земляка.

Читання вірша                                                                                                         

В. Шелестюк

Пам‘ять земляків

Де хвилями жита,

Де вітер степовий,

Де стільки лірики, поезії довкола,

В буремний час

Як вік, сам молодий,

Топтав стежки тут Хвильовий Микола.

Топтав стежки, вели вони в світи,

На шлях важкий, тернистий і трагічний.

Щоб слави випити

І вмерти на роки,

І знов воскреснути – тепер уже навічно.

Наш електричний вік…

Можливо, вже тоді

Пророчив він в думках своїх і творах.

Та тридцять третій кулею опік,

Фізичний породив душевний голод…

Хай плине час, та «Молодість» жива,

І їй звучать «Симфонії досвітні»,

І пам‘ять земляків – не просто то слова,

То через товщу літ

Подяки промінь світлий…

Підбиття учнями підсумків, самооцінка проведеної роботи, оцінювання експертної групи, виставлення оцінок учителем.

ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У КІНО

Й НА СЦЕНІ ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ

Петренко Л.І.

Керівник проекту –         Петренко Л.І., учитель української мови та літератури Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12

Учасники проекту:          Ломотько Анна, Петренко Олеся, Шевченко Анастасія, Мисік Анастасія, Чагайда Денис, Радченко Яна, Поляченко Олександр, Хукаленко Денис, Деряпа Анастасія

Тип проекту -                    практико-орієнтований, колективний, частково-пошуковий, довготривалий.

І. Актуальність

Не секрет, що сьогодні, з появою Інтернет-кафе, ігротек, зі збільшенням каналів телебачення, де передачі не завжди дають користь дітям від перегляду, зі зменшеннях ігрових майданчиків, гуртків при будинках культури, не всім доступній оплаті за відвідування танцювальних, музичних, спортивних  шкіл, виникають труднощі, що стають перешкодою педагогам у   роботі  по  формуванню  естетичної  культури  учнів. Тому формування естетичної свідомості особистості підростаючого покоління, розвитку естетичного інтелекту, смаків  та естетичних здібностей дітей є актуальними.

ІІ. Мета і завдання проекту

Розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей учасників проекту.

Формування естетичної культури учнів засобами української літератури, кіно, театру.

Забезпечити єдність теорії і практики.

Перевірити умови формування естетичної культури учнів на уроках української літератури.

Створення умов для індивідуального розвитку.

ІІІ. Етапи реалізації проекту

Розробка плану роботи над реалізацією проекту.

Опрацювання літератури з даної теми.

Оформлення матеріалу у вигляді мультимедійної презентації.

ІV. Очікувані результати

Набуття учнями  таких моральних цінностей, як глибока шана до творів мистецтва, зацікавленість школярами  розвитком театру, кіно, оперного мистецтва, діяльністю майстрів художнього слова, сцени, музичного й драматичного  мистецтва.

Перетворення учнів з об’єкту виховного впливу на суб’єкта виховної діяльності.

Розвиток життєтворчості учнів.

Оптимізація умов для співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу.

Уміння працювати в команді.

  V. Рефлексія

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

ОСТАПА ВИШНІ – ОДНОГО З НАЙВИДАТНІШИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ – ГУМОРИСТІВ І САТИРИКІВ

Гузенко О.В.,

учитель української мови і літератури Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Тема.  Остап Вишня. Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні – одного з найвидатніших українських письменників-гумористів і сатириків. Теорія літератури: усмішка

Мета: подати учням додаткові відомості з біографії Остапа Вишні, поглибити вивчене про засоби сміху, дати уявлення про великвелике значення доробку Остапа Вишні в розвитку української сатири; прищеплювати любов до творчості,  виховувати учнів оптимістами,  навчати тонко володіти гумором.

Хід заняття

/. Організаційна частина.

II. Вступне слово вчителя.

Яка ж родюча на літературні таланти охтирська земля! За кількістю видатних письменників, які вийшли з її цілющої купелі, або своїм життям і творчістю причетні до неї, залишила позаду багато собі подібних містечок України. До таких письменників належать: Яків Щоголев, Павло Грабовський, Михайло Арцибашев, Борис Антоненко - Давидович, Василь Чечвянський, Іван Багряний, Платон Воронько, Іванна Чорнобривець, Марія Рудинська, Анатолій Курочка, Остап Вишня...

Остап Вишня. Лагідна усмішка, мудрі очі, у них випромінюється добра й весела душа життєлюба, гуманіста, бійця. „Для мене Остап Вишня, – пише Олесь Гончар, – це насамперед виняткова душевна делікатність, чулість, ласкавість. Саме йому, Павлу Губенку, судилося стати найвизначнішим, найпопулярнішим і найулюбленішим сатириком і гумористом в українській літературі XX століття" .

Над робочим столом письменника висів аркуш паперу, що мав заголовок „Мої „друзі", будь вони тричі прокляті". У цій напівжартівливій пам'ятці викладалася його програма.

Про що я, нещасний, мушу думати і писати:

Про хуліганство, грубість і невихованість.

Про виховання лоботрясів і шалопаїв.

Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до сім "і.

Про широкі натури за державний кошт

Про начотчиків і талмудистів у науці.

Про консерваторів у сільському господарстві, промисловості.

Про винищувачів природи...

І він писав. Популярність його в народі була неймовірна. „За 2-3 роки праці гумориста Вишня став найбільш знаним після Шевченка", – пише Юрій Лавриненко.

Друкуватися почав з 1919 року під псевдонімом П. Грунський, а з 1921-го –Остап Вишня.

Уже наприкінці двадцятих Остап Вишня був автором 23 книг фейлетонів, гуморесок, нарисів, що витримали 42 видання за чотири роки, їхній загальний тираж сягнув близько мільйона примірників.

Літературознавці

готували повідомлення про усмішку, фейлетон, нарис, гумореску, засоби комічного зображення в гуморесці, естетичну суть комічного в літературі.

Нарис –  прозовий документальний твір, у якому автор, використовуючи образні засоби, змальовує справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. У нарисах йдеться про важливі суспільні події, змальовуються портрети видатних діячів чи відомих осіб, проблеми сучасності.

Гумореска –  це невеликий твір, у якому розповідається про якусь смішну пригоду в житті людини, смішну історію чи випадок. Сміх у ній жартівливий, легкий, негострий. Тому в гуморесці не висміюються, як у сатирі, негативні явища чи дії людей, державної системи, а лише часткові недоліки, смішні риси навіть позитивних людей.

 Усмішка -    різновид фейлетону та гуморески, уведений в українську літературу видатним гумористом Остапом Вишнею, автором багатьох збірок „Вишневих усмішок". Своєрідність жанру усмішки   в поєднанні захоплюючого сюжету з частими авторськими відступами, у лаконізмі й дотепності.

Фейлетон – невеликий художньо-публіцистичний жваво написаний твір у періодичній пресі, у якому злободенні події зображено в сатиричному або    гумористичному  плані. Фейлетон близький  до гумористичного оповідання. Це переважно прозовий твір, але іноді буває й вірш.

Термін фейлетон виник на початку XIX ст. у Франції, коли одна з газет стала випускати листок - додаток, а потім приєднала його до газетної полоси. У цьому додаткові- фейлетонові йшлося головним чином про літературні й театральні новини. В українській періодиці кінця минулого століття, особливо в Галичині й на Буковині, фейлетонами називали літературний матеріал „підвалів", „поважніші студійки на даний темат, писані в спосіб „легкий і приступний" (О. Маковей). Іноді ж „фейлетонами" називалися й художні твори, що вміщувалися в „підвалах газет". Пізніше в розряд фейлетонів стали включатися тільки невеликі гумористично -сатиричні твори на злободенні теми.

Визначним майстром фейлетону в радянський час на Україні був Остап Вишня. У своїх фейлетонах він висміював інтервентів, паліїв нової війни, буржуазних націоналістів , а також такі негативні явища, як бюрократизм, шкурництво, кар'єризм, міщанство,  неуцтво,  головотяпство,   підлабузництво,   окозамилювання  тощо.

Різновидом фейлетону є малий фейлетон, він відрізняється від звичайного фейлетону тільки розміром.

Актори

(учень виконує роль Остапа Вишні)

У  мене нема жодного сумніву в тому, що я  народився... Трапилася ця подія
1 листопада (за старим  стилем) 1889 року, в  містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині.

Власне, подія ця трапилася не в самім містечку, а в хуторі Чечві біля Груні, в маєткові поміщиків фон Рот, де мій батько був за прикажчика.

Батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному.

Почав, значить, я рости.

– Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.

Справдилося, як бачите, батькове пророкування. Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть, мені й шести літ. Провчився я там три роки, скінчив школу. Прийшов додому, а батько й каже:

– Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. І віддав мене в
Зінківську міську двокласну школу.

Зінківську школу закінчив я року 1903. Приїхав додому.

– Рано ти, – каже батько, – закінчив науку. Доведеться ще вчить.

Та й повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу. Та й залишився в Києві. Та й закінчив школу, та й зробився фельдшером. Фельдшер з мене був непоганий, бо зразу ж закапав одному хворому очі нашатирним спиртом замість цинкових крапель.

Як ударила революція – завертівся. Будував Україну. Громадянська війна. Брав участь.

Писати в газетах я почав у Кам'янці на Поділлі, 1919 року, за підписом Павло Грунський. Почав з фейлетону. Потім жив я в Києві. У Харків „мене переїхали" 1920 року. Там і зробився я вже справжнім солідним письменником.

Дослідники дерева роду й життєвого шляху

( Див. додаток 1)

Актори

Інсценізація уривків з творів: „Зенітка", „ Відкриття охоти", „Сом", „Як варити і їсти суп із дикої качки"

Літературні критики

Сучасники Остапа Вишні дали високу оцінку творчості цього митця. П.Тичина писав: „Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають нас любов'ю до життя".

(Див. додаток 2)

Учитель. У пору листопаду, коли струсять своє вбрання, готуючись до холодів та нового врожаю, вишні, груняни відзначають унікальне і єдине у своєму роді свято усмішок. Так шанують і дякують за веселу спадщину уродженцю нашого краю, геніальному гумористу Павлу Михайловичу Губенку. На материнській землі письменника побувала група учнів вашого класу.

Фоторепортери

відвідали Грунський меморіальний музей Остапа Вишні

(Див. додаток 3)

Учитель. Мені здається, що роки схожі на вітер. Вони летять шаленим громоголосим потоком. Руйнують галактики, змінюють час і буття. А ми лише маленькі істоти. Балансуємо на канаті, натягнутому над прірвою бурхливої, пінистої ріки Життя. А потім несемося у вічність. Усі ми, без винятку.

В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у „Перці", перекладав, навіть на полювання виїхав. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився й раптом відчув себе недобре. Встав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!

У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника.

На фоні мелодії пісні „Козака несуть і коня ведуть", що грали на похороні Остапа Вишні, звучить вірш В. Сосюри „Умер великий правдолюб".

Умер великий правдолюб,

 Син українського народу,

 Що так любив народ, свободу,

 Й за те народові був люб.

Хай він упав із смертю в герці

В путі до світлої мети,

Та назавжди в народнім серці

Вишневим усмішкам цвісти.

Упала тінь на холод губ,

 І серце проказало: годі!

Умер великий правдолюб,

Щоб вічно жити у народі.

Хай в 'януть осені сади —

Не спинить час ходу залізну.

 Ми ж будемо в труді завжди

Любить, як він любив, Вітчизну.

 Він жив, боровся недарма.

 Його продовжимо діла ми.

 Немає Вишні, вже нема...

Ні! Вишня наш завжди між: нами!

У нашому місті живе прекрасна жінка, учитель - методист, берегиня рідного слова й рідного письменства Л.М. Лебідь. З нею спілкувалися учні вашого класу.

Інтерв'юєри

(Див. додаток 4)

Учитель. Нехай література рідного краю стане для вас, діти, живильним джерелом, з якого ви будете черпати силу й натхнення до здійснення мрій.

Підсумок уроку. Рефлексія.

Пояснення та коментар домашнього завдання.

–  Підготувати статті місцевих газет  про Остапа Вишню для редагування.

– Опрацювати  матеріал підручника та  додаткову літературу, уміти розказати про Вишневу „десятирічку" та причини арешту письменника.

– Дати письмову відповідь на запитання: Чи належить Остап Вишня до письменників Розстріляного Відродження і чому?

Додаток 1

Дерево роду

 

Додаток 2

ВИСЛОВИ СУЧАСНИКІВ ОСТАПА ВИШНІ

 Це – український письменник, передовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі.                                                                М. Рильський

Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боялись усі плазуни й негідники.                                            М. Рильський

„Усмішки" Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні.

М. Хвильовий

Почую тільки: Остап Вишня — і в мені озиваються Дунаї безсмертного,
воістину народного гумору. Хто відчув, хто збагнув його — став душевно
багатшою людиною — і в помислах, і в діяннях.

М. Стельмах

Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи
гуморескою, наперед смакуючи її зміст.

В. Гжицький

У Вишні був великий сміх, та його вправили.

Григір Тютюнник

Остап Вишня — це   насамперед виняткова душевна делікатність, чулість,

ласкавість.

О. Гончар

Симпатичний молодий чоловік, рудуватий, смішливий, з дуже приємною,
вуркітливою інтонацією в манері говорити.

Ю. Смолич

Він був якийсь невгамовний, непосидючий, завжди заклопотаний різними своїми справами.

  М. Коломійченко

Своєю чесністю подібен був Павло Михайлович до другого титана нашої літератури Олександра Довженка.                                                                                                  А. Хижняк

Додаток 4

ІНТЕРВ’Ю З Л.М. ЛЕБІДЬ

              – Лідіє Матвіївно! Чому Ви зацікавилися творчістю Остапа Вишні?

У 70-ті роки Спілка письменників України постановила в день народження Остапа Вишні проводити гумористичні вечори в с. Груні під назвою „Вишневі усмішки". Сюди кожного року приїжджають 13 листопада відомі гумористи України разом із артистами, які доносять гумор письменника до його земляків.

У 1976 році була запрошена на це свято і я. Там я й познайомилася з дружиною Остапа Вишні-Варварою Олексіївною Губенко-Маслюченко. Вона зацікавилася тим, як моя школа №4 шанує своїх письменників - земляків, тому й запропонувала мені підняти питання перед Президією Верховної Ради України про присвоєння імені Остапа Вишні моїй школі?

– Як вдалося це зробити?

Зробити це непросто. Президія Верховної Ради України декілька разів відхиляла прохання школи. Тоді я звернулася до Правління Спілки письменників України з цим проханням. Але й там не поспішали.

15 серпня 1979 року до школи №4 заїхала київська кіногрупа, яка знімала фільм про Вишню. Варвара Олексіївна привезла дуже красивий портрет гумориста 1,5 м х 1 м, який вручила школі в урочистих обставинах. Кіногрупа зняла деякі кадри і поїхала до Груні. Фільм демонструвався по телевізору й отримав схвальну оцінку від Ю. Збанацького, який очолив ювілейну комісію на честь 90-річчя з дня народження Остапа Вишні. Я написала на його ім'я прохання про присвоєння звання Остапа Вишні школі. На засіданні комісії він сказав: „Треба прислухатися до цього прохання, бо це ж говорить радянська радіостанція." Так називав він усіх учителів.

Ювілейна комісія порушила клопотання перед Президією Верховної Ради України і в 1980 р. школі було присвоєно ім'я письменника.

– Які зв'язки школа підтримувала з сім'єю письменника?

До останніх днів життя школа і особисто я підтримувала зв'язки з Варварою Олексіївною.   Нас   (мене,   директора   школи   Сліпенко   В.І.,   директора   музею   Остапа Вишні в Груні Лебединець Л.О.) було запрошено на святкування 90-річчя Остапа Вишні від дня народження. Враження неперевершені. Вечір проходив у Будинку художників. Там я виступала з доповіддю, познайомилася з Ю. Збанацьким, О.Гончаром ,М. Стельмахом, дружиною В. Сосюри — Марією. З Гончаром і Стельмахом   школа  зав'язала  переписку.

Були запрошені ми й на 100-річчя з дня народження письменника до Києва. Вечір відбувався в палаці „Україна".

Виступали зі спогадами письменники, які знали гумориста. А потім відбувся ювілейний концерт. Ніколи не забути мені, як читав гуморески Вишні артист Паламаренко,  як танцював  Кіровоградський  ансамбль  „Ятрань".

Поминки письменника відбулися в Київській філармонії.

– Чи відвідувала дружина Остапа Вишні після присвоєння звання школу його імені?

Так. Коли вперше школа випускала учнів з позначкою в атестаті „Середня школа №4 ім. Остапа Вишні", Варвара Олексіївна була на випускному вечорі й подарувала членам літературного гуртка „У світі прекрасного" ювілейні значки, випущені на честь 90-річчя письменника. Була вона ще й ще. Про це свідчать безліч фотознімків. А востаннє вона відвідала Охтирку за два місяці до смерті в 1989 р. Зустріч відбулася в районній бібліотеці, куди були запрошені я і мої гуртківці. Тоді я відчула серцем, що бачу цю прекрасну жінку, яку називали декабристкою XX віку, востаннє. За два дні після свята Варвари її не стало. Я продовжувала спілкуватися з її донькою Машею-Марією Михайлівною, яка теж пішла із життя.

Зараз я дружу з племінником Остапа Вишні-Ігорем Коржем, який проживає в Мінську, а щоліта приїжджає в с. Грунь, на свою малу батьківщину. Він багато зібрав матеріалів про свого дядька, що можуть стати у великій пригоді вчителю української мови та літератури.

ПЕЧАЛЬНІ АКВАРЕЛІ ШЕВЧЕНКОВОГО ДИТИНСТВА –

ВІДБЛИСКИ РАДОСТІ СЕРЕД ЗГОРЬОВАНОГО СМУТКУ

Петренко Л.І.

Керівник проекту – Петренко Л.І., учитель української мови та літератури Конотопської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 12

Учасники проекту:

Мисік Анастасія

Тип проекту – практико-орієнтований, індивідуальний, середньо тривалий.

І. Актуальність

Школа закладає основи патріотизму, моральності, гідності за свій народ. На жаль, не всі учні  належно ставляться до скарбниці національної літератури, тому прищеплення поваги й любові до Кобзаря, до Шевченкового слова національної свідомості, патріотизму, знання біографії митця, нелегкої долі людини у відповідний історичний період є актуальною.

ІІ. Мета і завдання проекту

Прищеплення любові до Шевченкового слова, шани до світочів літератури, осягнення трагічної сторінки історії України.

Розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей, уяви учасниці проекту.

Створення умов для індивідуального розвитку.

Участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт.

ІІІ. Етапи реалізації проекту

Розробка плану роботи над реалізацією проекту.

Опрацювання літератури з даної теми.

Створення ілюстрацій до власного твору учениці.

Оформлення матеріалу.

ІV. Очікувані результати

Набуття ученицею  таких моральних цінностей, як глибока шана до митця, Шевченкових творів.

Перетворення учениці з об’єкту виховного впливу на суб’єкта виховної діяльності.

Розвиток життєтворчості учнів.

V. Рефлексія

Печальні акварелі Шевченкового дитинства – відблиски радості серед згорьованого смутку

Ілюстрації до власного твору

Автор – Анастасія Мисік

Дитинство – золота пора для кожного хлопчика чи дівчинки. Нам ці літа – то весела райдуга.

Яке цікаве й розмаїте життя: дзюркотливий струмочок перших слів, хвилепади несміливих кроків... Стільки світла довкруж і тепла, спокою та радості! Дні перших років життя – це яскраві барви палітри нашого дитинства.

   

 Але була й холодна темно-синя ніч наприкінці зими 1814 року. Єдиний тьмяний вогник на всі Моринці ледь-ледь блимнув у старенькій хаті Григорія Шевченка „над чистим ставом край села”.

Тоді новонароджене дитя вперше  взяла на руки кріпачка-ненька. Саме звідти рожевая зоря повела за собою літа Тарасикові... Тихим болем  відлунюється спів натомленої молодої жінки, сповнюючи смутком  серце й душу.

„У тій хатині, у раю” – вогненно-пекуче пекло неволі, тяжкої роботи, нужди і – лише „ота Оксаночка”... Вона мов світлі промені в похмурих буднях осиротілого Тараса. Так сіро, пусто, так безвихідно без матері, а діти „малі були і голі”...

В уяві та мріях доля лагідна, тепла, приязна. Вона так обнадійливо взяла

                    ... маленького за руку

                   І в школу хлопця одвела

                   До п’яного дяка в науку.

Як розпачливо холодно, голодно, боляче!..

Але сльозами не розмити чорноту сирітства, не пробудити з безрадісного сну„ставок, неначе полотно” і    ”гай зелений”, що ” похиливсь”.

 О як же сумно-сумно, що „іноді така печаль оступить душу”... Лише „рожевая”  зоря крізь морок кріпацької безвиході веде Тараса „за собою”  в  літа його   „молодії”.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ Т.Г.ШЕВЧЕНКА?

Бежевець Л.В., учитель української мови та літератури Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

Тема. Підсумковий урок.

Світова велич українського поета

           (українська література, 9 клас)

Мета: ознайомити учнів із цікавими відомостями про життя Т.Г.Шевченка, джерелами, проблематикою, жанровою своєрідністю його картин;

учити учнів аналізувати, зіставляти, систематизувати, узагальнювати, укладати добірку, складати проекти, презентацію;

розвивати усне мовлення;

виховувати інтерес до творчості Т.Шевченка –    перлини української літератури й живопису.

Обладнання: презентація, створена в середовищі Power Point;  проект- презентація «Добірка символів»; учнівська газета; Т.Шевченко « Кобзар».

        ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ:

урок із використанням комп’ютерних технологій.

ХІД   УРОКУ

        Учень.        Не дуріте самі себе,                 Я оддав би веселого

                            Учітесь, читайте,                      Віку половину.

                            І чужому научайтесь,               Отака – то наша слава,

                            Й свого не цурайтесь,              Слава України.

                            Бо хто матір забуває,               Обніміться ж , брати мої, 

                            Того бог карає ,                         Найменшого брата,-

                            Того діти цураються,                Нехай мати усміхнеться,

                            В хату не пускають.                  Заплакана мати.

                             Чужі люди проганяють,           І забудеться срамотня  

                            І немає злому                            Давняя година,

                            На всій землі безконечній        І оживе добра слава,

                            Великого дому.                         Слава України,

                            Я ридаю, як згадаю                   І світ ясний, невечерній

                            Діла незабутні                           Тихо засіяє…

                            Дідів наших . Тяжкі діла!          Обніміться ж, брати мої,

                            Якби їх забути,                          Молю вас, благаю!

        Т.Г.Шевченко « І мертвим, і живим, і ненародженим…».

I. Вступне слово вчителя.

Хоча Тарас Григорович Шевченко помер понад сто тридцять років тому, його особистість хвилює нас і сьогодні. Ми хочемо знати, як він працював, які його погляди, переконання.

Сьогодні ми з вами підготували урок, який допоможе більше дізнатися про велику Людину, діяльність якої письменник Олександр Гаврилюк назвав величавою поемою.

II. Оголошення теми і мети уроку.

 (Відкривається презентація, учні записують тему уроку).

- Учні класу об’єдналися в чотири групи. Усі групи отримали завдання. Сьогодні кожна група розповість, що ж нового й цікавого вони дізналися про Т.Шевченка.

План роботи

1.Захист групами міні-проектів:

а) усне повідомлення про завдання групи;

б) ознайомлення з результатами збору інформації;

в) розповідь про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

III. Осмислення матеріалу.

(Відкривається учительська презентація).

Оголошуються цілі й завдання уроку – проекту, план проекту, проблемні питання проекту.

          Надаємо слово нашим мистецтвознавцям – дослідникам.

Мистецтвознавці. Наша творча група у складі….. і мене…, керівника групи, отримали завдання дізнатися про Т.Г.Шевченка як про художника. Ми склали й обговорили наш план роботи:

1.      Розподілити обов’язки між виконавцями нашого міні – проекту.

2.      Першій підгрупі попрацювати в бібліотеці і знайти інформацію про картини Т.Шевченка.

3.      Другій підгрупі знайти репродукції картин в Інтернеті, у бібліотеках міста.

4.      Третій підгрупі підготувати презентацію на тему:

« Живописна Україна» ( за картинами Т.Шевченка).

IV. Захист міні – проекту.

(Відкривається презентація).

- Завітаємо до невеликої картинної галереї Кобзаря.

Учень оголошує завдання, які виконувала група. Визначає проблему.

«Кобзарева картинна галерея».

Живописна спадщина Т.Шевченка  налічує 1200 робіт

Учень. Свої найкращі здобутки, присвячені Україні, Т.Шевченко написав упродовж 1845 -1847 рр.

Ми підготували тлумачний словничок, що допоможе вам краще зрозуміти нашу розповідь.

6 слайд «Тлумачний словничок».

Живопис – вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами   предмети і явища реальної дійсності.

  

Гравюра – вид графіки, в якому зображене є друкованим відбитком з малюнка, вирізьблен. на дошці.

Офорт  -  спосіб поглиблення гравірування на металі за допомогою кислот.

Акварель – клейові фарби, що розводяться водою, картина, виконана такими фарбами.

Сепія – малюнок, виконаний натуральною коричневою фарбою.

Збереглося 50 краєвидів, написаних художником у ті роки.

7 слайд  «Аскольдова могила». Акварель.

- Це один із київських пейзажів, які Т.Шевченко виконував улітку 1846 року.

8 слайд  »У Києві».Офорт.

- У листопаді збірка офортів « Живописна Україна» побачила світ(1844).

До першого розділу належав пейзаж «У Києві». Тут бачимо шлях понад Дніпром поблизу Лаври . На шляху – постаті людей, одна з жінок одягається після купання; на Дніпрі видно човен з димарем. Пейзаж має реалістичний характер.

9 слайд «Циганка-ворожка». Акварель.

- Це про те, як молода дівчина пішла до циганки, щоб дізнатися про долю.

10 слайд « Хата Шевченка в селі Кирилівці». Малюнок олівцем.

- Створений між жовтнем і травнем 1843р. На малюнку зображено надзвичайно вбога хата. Дверей немає, на кілку мізерне начиння. Кожна деталь свідчить про жахливі злидні, що панували в кріпацьких хатах.

11 слайд « Урочище « Стінка». Сепія.

- Під час літньої подорожі по Україні (1845) художник виконав кілька малюнків . Серед них « Урочище Стінка» ( с. Василівка Хорольського повіту).

13 слайд « Катерина».

- Написана в 1842 році, тому вона не є ілюстрацією до поеми Т.Шевченка «Катерина». На полотні зображено повернення Катерини в село, коли вона попрощалася з офіцером. У поемі цього ж немає. Під кущем сидить дідусь, який ніби застерігає дівчат від помилки. На задньому плані зображений офіцер, який єхидно посміхається. Картина намальована світлими і темними барвами. Автор хотів підкреслити, що відрізняється щире почуття дівчини і зрадливе офіцера. Т. Шевченко одним із перших висловив протест проти безправного становища жінки.

14 слайд « Селянська родина».

- Т. Шевченко звертався до теми, яку він оспівував у поемах та віршах – теми святості та недоторканості материнства та батьківства. На цій картині передано гармонійність відносин у родині, доброзичливість.

17 слайд «Г.Закревська». Олія.

-            Майже 150 портретів створив Т.Шевченко. Найбільш вдалим вийшов портрет Ганни Закревської. Ця жінка була таємницею поета. Дружина багатого поміщика. Чоловік був удвічі старший за неї. На час зустрічі з Тарасом їй виповнився 21 рік. Чоловік попросив Тараса намалювати два портрети: свій і дружини. На нас дивляться сумовиті темні очі, сором’язливо посміхається молода жінка. Коли довго дивитися в її очі, то вони здаються живими. Цей портрет залишиться спалахом у його творчості, бо все йшло від любові.

-            Успіхи Т.Шевченка в галузі мистецтва були високо оцінені його сучасниками. «2  вересня 1860 року Рада Академії присвоїла йому звання академіка. Але диплом Т.Шевченко отримати не встиг.

Відповіді на запитання членів інших груп.

Надаємо слово нашим бібліографам.

Бібліографи.  Наша творча група у складі … і мене…, керівника групи, отримала завдання знайти цікавий матеріал про Т.Шевченка як особистість. Ми склали й обговорили план нашої роботи:

План роботи

1.      1 підгрупі взяти інтерв’ю у бібліотекарів міста , щоб дізнатися про нові матеріали, у яких розповідається  про Т.Шевченка як особистість.

2.      2 підгрупі переглянути літературу, що виходить за рамки

шкільної програми, про Т.Шевченка, його творчість.

3.      3 підгрупі створити газету на тему: « Т.Г.Шевченко – людина, поет, художник, скульптор».

Захист міні – проекту.

1 учень. Розповідь про цікаві факти з біографії Т.Шевченка, про які написано в газеті (демонстація презентації).

1. Словесний портрет письменника.

2. Чи був Т.Шевченко агітатором?

 2 учень.        1. Вірші поета.

                       2. «Його погляд не був сповнений відчаю».

3 учень.        1. Шедеври, що створив Т.Шевченко на засланні.

                       2. Анекдоти про Т.Шевченка.

                      

Учитель.  Нещодавно в Національному музеї Т. Шевченка відбулась презентація книги Т.Шевченка « Я так її, я так люблю…». Це збірка вибраних віршів і поем, оформлена малярськими роботами Кобзаря. Надруковано збірку українською і російською мовами. Книга призначена для того, щоб передати безплатно українським організаціям Росії, бібліотекам Москви, а також школам і класам у Росії, де викладаються предмети українознавчого циклу.

     Відповіді на запитання членів інших груп.

Надаємо слово нашим мовознавцям – дослідникам.

Мовознавці. Наша творча група у складі… і мене…, керівника групи, отримала завдання дослідити  використання Т.Шевченком у творах національних символів України.

Склали й обговорили план роботи.

ПЛАН РОБОТИ

   1. Усім членам групи уважно прочитати « Кобзар» Т.Шевченка.

   2. Виписати національні символи, що зустрічаються у творах Т.Шевченка.

   3. Виписати вислови, що стали крилатими.

   4. Укласти добірку національних символів України, шо зустрічаються у

       творах Т.Шевченка, і підготувати її презентацію.

Захист міні – проектів.

   1 учень. Знайомить з добіркою символів, пояснює, як укладали добірку.

200 разів Т.Шевченко згадує у своїх творах Україну, 78 – червону калину. Згадує Дніпро, Київ, вербу, тополю, Січ, козаків, чумаків, Хортицю, кобзаря Перебендю, булаву, гопак.

(Члени групи по черзі читають уривки з творів Т.Шевченка, у яких згадуються символи України або крилаті вислови).

     Демонстрація презентації.

    Уривки із таких творів:

    « Причинна», « Думка», « На вічну пам’ять І. Котляревському»,

    « Катерина», « Тарасова ніч», « Думи мої, думи мої..», « Перебендя»,

    « До Основ’яненка», « Іван Підкова», « Гайдамаки», « Утоплена»,

    « Гамалія», « Чигрине, Чигрине..», « Сова», « Сон»,» Сліпий»,

    « Княжна» та ін.

-            Добірка допоможе учням зрозуміти наскільки Т.Шевченко знав і любив свою Україну і свій народ.

Відповіді на запитання членів інших груп.

V. Експертиза міні – проектів

Надаємо слово нашій експертній групі.

-            Зверніть увагу на рецензії, які склали члени експертної групи.

Кожний учасник експертної групи рецензує роботу певної групи.

Рецензія

1.Чи цікавим був підібраний матеріал?

2. Чи сподобалась робота групи під час захисту міні- проекту?

3. Що вдалося найкраще групі?

4. Що не вдалося? Як би ви рекомендували зробити?

5.Кого слід відмітити ( активність, цікаві факти, неординарність мислення?).

6. Яку оцінку ви б поставили групі?

                                               VІ. Рефлексія

-            Чи сподобалась  робота з підготовки до уроку, його форма проведення?

-            Яких умінь і навичок набули на цьому уроці?

-            Що вдалося найкраще?

-            Що з цього уроку понесете з собою у життя?

-            Які переваги надає групова співпраця?

                                              

                                               VІl. Контроль засвоєння знань.

1.      Скільки творів Т.Шевченка увійшло до першого « Кобзаря»?

2.      Про яке дерево і кущ іде мова:

       одна гілочка зустрічається у творах поета, а другу гілочку він узяв з собою на заслання ?

3.      Хто і про кого сказав: « 10 літ   він потерпав від солдатської муштри,

       а для волі України зробив більше, ніж 10 переможних армій?

4.      Назвіть відомих діячів культури України та Росії, які викупили

       Т. Шевченка з кріпацтва.

5.      Яка балада Т.Шевченка була покладена на музику?

6.      Яким було моральне кредо Т.Шевченка?

7.      Назвіть псевдонім Шевченка – прозаїка.

                                               VIII. Інструктаж домашнього завдання

- Напишіть висловлювання на тему: «Яким мені запам’ятався Т.Шевченко?»

- Створіть мультимедійну презентацію до одного з творів Т.Г. Шевченка.

- Складіть різнорівневий тест.