9 клас укр література


Тарас Шевченко. Українська література. Тестові завдання. Підготовка до ЗНО


Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
37. Хто є основоположником нової української літератури?
А І. П. Котляревський;
Б Г. Ф. Квітка-Основ’яненко;
В Є. Гребінка;
Г М. Шашкевич;
Д Т.Г.Шевченко.
38. Де і коли народився Т. Г. Шевченко?
А у Моринцях 1814 p.;
Б у Кирилівці 1814 p.;
В у Черкасах 1816 p.;
Г у Каневі 1815 p.;
Д у Петербурзі 1861 р.
39. У якому році було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва?
А 1838 р.;
Б 1840 р.;
В 1841р.;
Г 1836 р.;
Д 1839 р.
40. Як називалась і коли була видана перша збірка Т. Шевченка?
А «Кобзар» 1840 p.;
Б «Твори» 1840 p.;
В «Гайдамаки» 1841 p.;
Г «Причинна» 1838 p.;
Д «Іван Підкова» 1839 р.
41. Де було видрукуване перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка?
А у Києві;
Б у Санкт-Петербурзі;
В у Москві;
Г у Львові;
Д в Женеві.
42. Який твір відкриває перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка?
А «Причинна»;
Б «Думи мої, думи мої…»;
В «Тополя»;
Г «Перебендя»; ,
Д «Катерина».
43. Хто сказав про Т. Шевченка: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури…»?
А І. Франко;
Б М. Коцюбинський;
В Марко Вовчок;
Г П. Куліш;
Д Леся Українка.
44. Яким позасюжетиим елементом розпочинається балада Т. Г. Шевченка «Причинна»?
А роздумами автора про поезію;
Б портретом дівчини — героїні твору;
В портретом козака — коханого дівчини;
Г ліричним відступом «Така її доля»;
Д пейзажною картиною «Реве та стогне Дніпр широкий».
45. Ознаки якого літературного напряму наявні в баладі «Причинна» Т. Шевченка?
А класицизму;
Б романтизму;
В сентименталізму;
Г реалізму;
Д імпресіонізму.
46. Яку проблему порушує Т. Шевченко в поемі «Катерина»?
А виїзду українців за кордон;
Б наслідків переселення народів;
В утримання військових цивільним населенням;
Г соціальної нерівності і трагічної долі селянки в тогочасному суспільстві;
Д легковажності дівчат.
47. Якої пори року загинула Катерина (Т. Шевченко «Катерина»)?
А навесні;
Б пізньої весни;
В пізньої осені;
Г взимку;
Д ранньої весни.
48. У якому творі Т. Шевченко зобразив похід запорожців до Туреччини з метою визволення бранців?
А «До Основ’яненка»;
Б «Гамалія»;
В «Назар Стодоля»;
Г «Кавказ»;
Д «Неофіти».
49. Що стало основою для написання Т. Шевченком поеми «Гайдамаки»?
А народні перекази;
Б історичні пісні та перекази;
В матеріали петербурзьких архівів;
Г особисті вражання від розповідей діда та фольклорні твори;
Д спогад про особисту участь.
50. Коли вперше була надрукована поема Т. Шевченка «Гайдамаки»?
А 1841 р. окремим виданням;
Б 1844 р. у другому виданні «Кобзаря»;
В 1841 р. в альманасі «Ластівка»;
Г 1861 р. в журналі «Основа».
Д 1847 р. в журналі «Зоря».
51. В основі якого твору Т. Шевченка лежить тема селянського повстання?
А комедії «Сон»;
Б поеми «Гамалія»;
В поеми «Гайдамаки»;
Г поеми «Кавказ»;
Д поеми «Єретик».
52. Хто є головним героєм поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»?
А Ярема;
Б М. Залізняк;
В І. Гонта;
Г титар;
Д повсталий народ.
53. Вкажіть головну думку поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»:
А заклик до єднання слов’янських народів;
Б оспівування кохання, що долає на своєму шляху всі перешкоди;
В осуд жорстокості конфедератів;
Г захоплення мужністю титаря;
Д захоплення гайдамаками — народними месниками.
54. Вкажіть жанр твору Т. Шевченка «Назар Стодоля»:
А трагедія;
Б історична драма;
В комедія;
Г трагікомедія;
Д соціально-побутова драма.
55. Де Т. Шевченко написав «Заповіт»?
А у Петербурзі;
Б у Переяславі;
В на засланні;
Г в Яготині;
Д в Києві.
56. Хто написав музику широковідомого варіанту пісні «Заповіт»?
А М, Лисенко;
Б І. Гладкий;
В К. Стеценко;
Г М. Леонтович;
Д Я. Степовий.
57. Членом якого політичного товариства був Т. Г. Шевченко?
А «Руська трійця»;
Б «Народна воля»;
В «Стара громада»;
Г «Чорний переділ»;
Д Кирило-Мефодіївське братство.
58. Вкажіть ідею вірша Т. Шевченка «Заповіт»:
А поет закликає бути вірним Російській державі;
Б закликає до утвореній незалежної Української держави;
В закликає до створення демократичного союзу слов’янських народів;
Г прямо закликає повалити владу царя;
Д закликає до миру і любові між всіма народами світу.
59. Як сам Т. Шевченко визначив жанр твору «Сон» («У всякого своя доля…»)?
А поема;
Б послання;
В комедія;
Г трагедія;
Д драма.
60. Про кого з гетьманів України йдеться у вірші Т. Шевченка «Стоїть в селі Суботові»?
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовини України,
Широка, глибвка.
А про П. Полуботка;
Б про П. Дорошенка;
В про І. Мазепу;
Г про Б. Хмельницького;
Д про І. Виговського.
61. Вкажіть, з якого твору Т. Шевченка узято подані рядки та ідею, яку втілює автор цими словами:
…Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками втопить
В сльозах удов’їх.
А гнівний осуд загарбницької політики російського самодержавства («Кавказ»);
Б співчуття нещасним («Кавказ»);
В оспівування могутності російської армії («Сон»);
Г зображення страждань нещасних («Сон»);
Д захоплення політикою російського імператора («Єретик»).
62. Які художні засоби використав Т. Шевченко, щоб яскравіше передати ідею цих слів?
А тюрм, а люду! Що й лічить!
Од молдованина до фінна,
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує.
А іронію;
Б анафору;
В риторичні запитання;
Г епітети;
Д порівняння..
63. З якого твору Т. Шевченка ці слова?
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
А «Великий льох»;
Б «Кавказ»;
В «Сон»;
Г «Іржавець»;
Д «І мертвим, і живим…».
64. З якого твору Т. Шевченка подані рядки?
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая?
А «Сон»;
Б «Єретик»;
В «Кавказ»;
Г «Іржавець»;
Д «Великий льох».
65. Як назвав Т. Шевченко цикл віршів, написаних під час ув’язнення в Петропавловській фортеці?
А «Думи мої…»;
Б «Три літа»;
В «В казематі»;
Г «На чужині»;
Д «Невольнича лірика».
66. З якого твору Т. Шевченка ці рядки?
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі…
А «О люди! люди небораки!»;
Б «І Архімед, і Галілей»;
В «Не нарікаю я на Бога»;
Г «Світе ясний! Світе тихий!»;
Д «Ісаія. Глава 35».
67. З якого твору Т. Шевченка ці рядки?
…Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю, слово?
А «Подражаніє 11 псалму»;
Б «Не нарікаю я на Бога»;
В «О, люди! люди небораки!»;
Г «Я не нездужаю, нівроку…»;
Д «Царі».
Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей
68. У яких творах Т. Шевченко виводить образ матері?
1 «Катерина»;
2 «Наймичка»;
3 «Єретик»;
4 «Гайдамаки»;
5 «Неофіти»;
6 «Іржавець»;
7 «І Архімед, і Галілей».
69. Основними мотивами поеми Т. Шевченка «Сон» («У всякого свою доля») є:
1 сатира на царизм;
2 підтримка політики царизму;
3 протест проти колонізації України;
4 показ ганебної ролі Петра І та Катерини II в процесі колонізації України;
5 патріотизм поеми;
6 космополітизм поеми;
7 заклик до боротьби проти самодержавного ладу.
70. Основними мотивами містерії «Великий льох» Т. Шевченка є:
1 відображення трагічних епізодів української історії;
2 негативна оцінка акту приєднання України до Росії;
3 позитивна оцінка договору між Україною та Московським царством 1654 р.;
4 засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації;
5 схвалення поведінки української старшини;
6 оцінка державної діяльності Хмельницького та Мазепи;
7 відображення особистого життя І. Мазепи.
71. Тематика твору Т. Шевченка «Іржавець» охоплює:
1 правильне тлумачення автором причин поразки українського війська під Полтавою 1709 р.;
2 неправильне тлумачення автором причин поразки українського війська під Полтавою 1709 р.;
3 згадки про загибель десятків тисяч українських козаків на будівництві Петербурга;
4 згадки про загибель українських козаків в боях Північної війни Росії проти Швеції;
5 згадки про участь козаків України в російсько-туренькій війні;
6 суперечливе ставлення автора до Петра І та Катерини II;
7 ставлення Т. Шевченка до християнських святинь.
72. Вкажіть вірші Т. Шевченка, що входять до циклу «В казематі»:
1 «Мені однаково, чи буду…»;
2 «Ще як були ми козаками»;
3 «Садок вишневий коло хати»;
4 «У Бога за дверима лежала сокира…»;
5 «І виріс я на чужині»;
6 «Я не нездужаю, нівроку…»;
7 «Молитва».
73. Вкажіть твори Т. Шевченка, які репрезентують його інтимну лірику:
1 «У Бога за дверима лежала сокира…»;
2 «Не тополю високую…»;
3 «І широкую долину..»;
4 «Ісаія. Глава 35»;
5 «Я не нездужаю, нівроку…»;
6 «Зацвіла в долині…»;
7 «І Архімед, і Галілей».
74. Вкажіть жанри, характерні для творчості Т. Шевченка:
1 балада;
2 трагікомедія;
3 думка;
4 поема;
5 містерія;
6 послання;
7 кіносценарій.
75. Вкажіть мотиви циклу віршів Т. Шевченка «В казематі»:
1 співчуття жінкам, що зазнали трагічної долі покритки;
2 почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості батьківщині і народові;
3 туга ув’язненого поета за рідним краєм;
4 мрії про щасливе сімейне життя;
5 болючі роздуми автора над своїм важким становищем;
6 осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу;
7 осуд зради побратимів.
76. Вкажіть імена персонажів поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»;
1 Ярема;
2 Оксана;
3 Гамалія;
4 Іван Підкова;
5 Максим Залізняк;
6 Іван Гонта;
7 Катерина.
77. Вкажіть твори Т. Шевченка періоду «трьох літ»:
1 «Гамалія»;
2 «Розрита могила»;
3 «Заповіт»;
4 «Сон» («У всякого своя доля…»
5 «Я не нездужаю, нівроку…»;
6 «Молитва»;
7 «Кавказ».
78. Вкажіть твори Т. Шевченка, написані в ранній період творчості:
1 «Перебендя»;
2 «Сон» (комедія);
3 «Думи мої, думи мої…»;
4 «Варнак»;
5 «Іван Підкова»;
6 «Неофіти»;
7 «Гамалія».
79. Серед названих творів Т. Шевченка вкажіть поеми:
1 «Причинна»;
2 «Мені тринадцятий минало…»;
3 «Гайдамаки»;
4 «Катерина»;
5 «Кавказ»;
6 «Лілея»;
7 «Наймичка».
80. Вкажіть твори Т. Шевченка, у яких ідеться про роль поета і поезії в житті народу і суспільства:
1 «Катерина»;
2 «Причинна»;
3 «Перебендя»;
4 «Думи мої, думи мої…»;
5 «Гайдамаки»;
6 «Сон»;
7 «На вічну пам’ять Котляревському».
81. Серед названих творів Т. Шевченка вкажіть балади:
1 «Причинна»;
2 «Тополя»;
3 «Лілея»;
4 «Русалка»;
5 «Молитва»;
6 «Гоголю»;
7 «Утоплена».

Тести "Підготовка до ЗНО Т. Г. Шевченко"
1. Викупу Т. Шевченка з кріпацтва сприяли
А Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш, Іван Сошенко
Б Микола Костомаров, Олександр Пушкін, Іван Срезневський
В Михайло Лєрмонтов, Василь Жуковський, Пантелеймон Куліш
Г Карл Брюллов, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський
Д Олексій Венеціанов, Карл Брюллов. Олександр Пушкін
2. Ліричним відступом у поемі «Катерина» Т. Шевченка є такий епізод:
А кохання Катерини й москаля теплими вечорами
Б сцена вигнання Катерини з дому
В зустріч Івася з батьком
Г роздуми ліричного героя про гірку долю байстрят
Д поневіряння Катерини на чужині
3. Афоризмам В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля; І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь життя дав твір
А «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Б «Кавказ»
В «Як умру, то поховайте…»
Г «Сон (У всякого своя доля…)»
Д «Гайдамаки»
4. До лірики періоду заслання Т. Шевченка належить вірш
А «Як умру, то поховайте…»
Б «До Основ’яненка»
В «Мені однаково…»
Г «Катерина»
Д «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
5. До жанру послання належить твір Т. Шевченка
А «Сон (У всякого своя доля…)»
Б «Як умру, то поховайте…»
В «До Основ’яненка»
Г «Мені однаково…»
Д «Кавказ»
6. Прочитайте уривок із поезії «До Основ’яненка» Т. Шевченка.
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
У цих рядках використано
А синекдоху
Б метонімію
В оксиморон
Г тавтологію
Д символ
7. Ґонта і Ярема — герої твору Т. Шевченка
А «Кавказ»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Катерина»
8. Захоплення героїчним минулим України, роль уроків історії для вирішення проблем сучасності, віра в безсмертя рідного народу — мотиви твору Т. Шевченка
А «Катерина»
Б «Як умру, то поховайте…»
В «До Основ’яненка»
Г «Мені однаково…»
Д «Сон (У всякого своя доля…)»
9. Тарас Шевченко присвятив Якову де Бальмену твір
А «Кавказ»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Катерина»
10. Словами Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями… починається твір
А «Катерина»
Б «До Основ’яненка»
В «Гайдамаки»
Г «Мені однаково…»
Д «Кавказ»
11. НЕ Є ідеєю поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка
А необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле
Б заклик до єднання слов’янських народів
В усвідомлення того, шо здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації
Г осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів
Д засудження війни імперської Росії з кавказькими народами
12. Засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів — провідний мотив твору Т. Шевченка
А «Катерина»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Кавказ»
13. Слова Од глибокої тюрми та до високого престола — усі ми в золоті і голі належать
А горцю (« Кавказ»)
Б українській еліті («І мертвим, і живим…»)
В «землячку» («Сон (У всякою своя доля…)»)
Г колонізатору («Кавказ»)
Д титарю («Гайдамаки»)
14. Тарас Шевченко присвятив Василеві Жуковському твір
А «Гайдамаки»
Б «Кавказ»
В «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Г «Сон (У всякого своя доля…)»
Д «Катерина»
15. Критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації звучать у творі Т. Г. Шевченка
А «До Основ’яненка»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Як умру, то поховайте…»
16. Сарказм — це
А насмішка, замаскована зовні благопристойною формою
Б прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним
В сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу
Г їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства
Д різновид карикатури, у якій гостре висміювання поступається перед м’яким, доброзичливим гумором
17. Установіть відповідність.
Назва творуУривок
1 «Гайдамаки»А Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не, своїй землі.
2 «До Основ’яненка»Б Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну…
3 «Мені однаково…»В Ти нас ріжеш — заріж і їх:
Вони католики.
Чого ж ти став? Чом не ріжеш?
4 «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»Г Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами,
А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі…
Д Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
18. Установіть відповідність.
Назва творуУривок
1 «Сон (У всякого своя доля…)»А За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю…
2 «Як умру, то поховайте…»Б А тим часом світить
З усіх вікон у титаря.
Що то там твориться?
3 «Кавказ»В І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
4 «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»Г Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра…
Д Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п’яний уночі,
Я міркував собі йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
19. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад 
(«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»)
1 гіперболаА Доборолась Україна
До самого краю.
2 метоніміяБ Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
3 персоніфікаціяВ І потече сторіками
Кров у синє море…
4 антонімиГ Не дуріте самі себе, 
Учітесь, читайте…
Д Нема пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
20. Установіть відповідність.
Сюжетний елементПодія
(«Катерина» Т. Шевченка)
1 зав’язкаА вигнання зганьбленої дочки з дому
2 розвиток діїБ звернення до дівчат бути обачними в коханні
3 кульмінаціяВ самогубство героїні
4 розв’язкаГ випадкова зустріч Катерини з Іваном на чужині
Д знайомство й кохання Катерини з москалем
22. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 анафораА …та нетрями,
Та глибокими ярами,
Та широкими степами,
Та байраками.
2 алітераціяБ …Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем
3 асонансВ Упивайтесь, бенкетуйте —
Я вже не почую, 
Один собі навік-віки
В снігу заночую.
4 звуконаслідуванняГ … Старшина пузата
Стоїть рядом; сопе, хропе.
Та понадувалось,
Як індики, і на двері
Косо поглядало.
Д Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
Стою, замираю…
23. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 оксиморонА І в темній темниці…
Голодом замучив…
2 тавтологіяБ Так із його, сердешного.
Кров, як воду, точить!..
3 порівнянняВ …Тополі по волі…
Розмовляють з полем…
4 персоніфікаціяГ …А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
Д На той остатній Страшний Суд
Мертвці за правдою встають.
24. Установіть відповідність
Засіб творення сатириПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 іроніяА …Стоїть собі,
Голову понурив,
Сіромаха. Де ж ділася
Медвежа натура?
Мов кошеня, такий чудний.
2 сарказмБ Так оце-то та богиня!..
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.
3 гротескВ Лечу, лечу, а вітер віє,
Передо мною сніг, біліє,
Кругом бори та болота,
Туман, туман і пустота.
4 карикатураГ У всякого своя доля
І свій шлях широкий…
Д Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще на лихо, сердешне,
Хита головою.




 1. Викупу Т. Шевченка з кріпацтва сприяли
А Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш, Іван Сошенко
Б Микола Костомаров, Олександр Пушкін, Іван Срезневський
В Михайло Лєрмонтов, Василь Жуковський, Пантелеймон Куліш
Г Карл Брюллов, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський
Д Олексій Венеціанов, Карл Брюллов. Олександр Пушкін
2. Ліричним відступом у поемі «Катерина» Т. Шевченка є такий епізод:
А кохання Катерини й москаля теплими вечорами
Б сцена вигнання Катерини з дому
В зустріч Івася з батьком
Г роздуми ліричного героя про гірку долю байстрят
Д поневіряння Катерини на чужині
3. Афоризмам В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля; І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь життя дав твір
А «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Б «Кавказ»
В «Як умру, то поховайте…»
Г «Сон (У всякого своя доля…)»
Д «Гайдамаки»
4. До лірики періоду заслання Т. Шевченка належить вірш
А «Як умру, то поховайте…»
Б «До Основ’яненка»
В «Мені однаково…»
Г «Катерина»
Д «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
5. До жанру послання належить твір Т. Шевченка
А «Сон (У всякого своя доля…)»
Б «Як умру, то поховайте…»
В «До Основ’яненка»
Г «Мені однаково…»
Д «Кавказ»
6. Прочитайте уривок із поезії «До Основ’яненка» Т. Шевченка.
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
У цих рядках використано
А синекдоху
Б метонімію
В оксиморон
Г тавтологію
Д символ
7. Ґонта і Ярема — герої твору Т. Шевченка
А «Кавказ»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Катерина»
8. Захоплення героїчним минулим України, роль уроків історії для вирішення проблем сучасності, віра в безсмертя рідного народу — мотиви твору Т. Шевченка
А «Катерина»
Б «Як умру, то поховайте…»
В «До Основ’яненка»
Г «Мені однаково…»
Д «Сон (У всякого своя доля…)»
9. Тарас Шевченко присвятив Якову де Бальмену твір
А «Кавказ»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Катерина»
10. Словами Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями… починається твір
А «Катерина»
Б «До Основ’яненка»
В «Гайдамаки»
Г «Мені однаково…»
Д «Кавказ»
11. НЕ Є ідеєю поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка
А необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле
Б заклик до єднання слов’янських народів
В усвідомлення того, шо здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації
Г осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів
Д засудження війни імперської Росії з кавказькими народами
12. Засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів — провідний мотив твору Т. Шевченка
А «Катерина»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Кавказ»
13. Слова Од глибокої тюрми та до високого престола — усі ми в золоті і голі належать
А горцю (« Кавказ»)
Б українській еліті («І мертвим, і живим…»)
В «землячку» («Сон (У всякою своя доля…)»)
Г колонізатору («Кавказ»)
Д титарю («Гайдамаки»)
14. Тарас Шевченко присвятив Василеві Жуковському твір
А «Гайдамаки»
Б «Кавказ»
В «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Г «Сон (У всякого своя доля…)»
Д «Катерина»
15. Критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації звучать у творі Т. Г. Шевченка
А «До Основ’яненка»
Б «Сон (У всякого своя доля…)»
В «Гайдамаки»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Д «Як умру, то поховайте…»
16. Сарказм — це
А насмішка, замаскована зовні благопристойною формою
Б прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним
В сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу
Г їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства
Д різновид карикатури, у якій гостре висміювання поступається перед м’яким, доброзичливим гумором
17. Установіть відповідність.
Назва творуУривок
1 «Гайдамаки»А Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не, своїй землі.
2 «До Основ’яненка»Б Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну…
3 «Мені однаково…»В Ти нас ріжеш — заріж і їх:
Вони католики.
Чого ж ти став? Чом не ріжеш?
4 «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»Г Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами,
А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі…
Д Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
18. Установіть відповідність.
Назва творуУривок
1 «Сон (У всякого своя доля…)»А За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю…
2 «Як умру, то поховайте…»Б А тим часом світить
З усіх вікон у титаря.
Що то там твориться?
3 «Кавказ»В І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
4 «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»Г Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра…
Д Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п’яний уночі,
Я міркував собі йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
19. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад 
(«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»)
1 гіперболаА Доборолась Україна
До самого краю.
2 метоніміяБ Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
3 персоніфікаціяВ І потече сторіками
Кров у синє море…
4 антонімиГ Не дуріте самі себе, 
Учітесь, читайте…
Д Нема пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
20. Установіть відповідність.
Сюжетний елементПодія
(«Катерина» Т. Шевченка)
1 зав’язкаА вигнання зганьбленої дочки з дому
2 розвиток діїБ звернення до дівчат бути обачними в коханні
3 кульмінаціяВ самогубство героїні
4 розв’язкаГ випадкова зустріч Катерини з Іваном на чужині
Д знайомство й кохання Катерини з москалем
21. Установіть відповідність.
ГеройРепліка
(«Гайдамаки»)
1 ЯремаА «Гуляйте, синиІ
Пийте, поки п’ється, бийте, поки б’єтьсяІ —
Залізняк гукає. — Ану, навісний,
Ушквар нам що-небудь, нехай земля гнеться,
Нехай погуляють мої козаки!»
2 ҐонтаБ Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля —
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
3 ЗалізнякВ Піди кобилу приведи,
Подай патинки господині
Та принеси мені води…
4 ЛейбаГ Один я на світі без роду, і доля —
Стеблина-билина на чужому полі.
Стеблину-билину вітри рознесуть:
Так і мене люде не знають, де діти.
Д «Спочивайте, сини мої,
В глибокій оселі!..
Без васильків і без рути
Спочивайте, діти…»
22. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 анафораА …та нетрями,
Та глибокими ярами,
Та широкими степами,
Та байраками.
2 алітераціяБ …Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем
3 асонансВ Упивайтесь, бенкетуйте —
Я вже не почую, 
Один собі навік-віки
В снігу заночую.
4 звуконаслідуванняГ … Старшина пузата
Стоїть рядом; сопе, хропе.
Та понадувалось,
Як індики, і на двері
Косо поглядало.
Д Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
Стою, замираю…
23. Установіть відповідність.
Художній засібПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 оксиморонА І в темній темниці…
Голодом замучив…
2 тавтологіяБ Так із його, сердешного.
Кров, як воду, точить!..
3 порівнянняВ …Тополі по волі…
Розмовляють з полем…
4 персоніфікаціяГ …А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
Д На той остатній Страшний Суд
Мертвці за правдою встають.
24. Установіть відповідність
Засіб творення сатириПриклад
(«Сон (У всякого своя доля…)»)
1 іроніяА …Стоїть собі,
Голову понурив,
Сіромаха. Де ж ділася
Медвежа натура?
Мов кошеня, такий чудний.
2 сарказмБ Так оце-то та богиня!..
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.
3 гротескВ Лечу, лечу, а вітер віє,
Передо мною сніг, біліє,
Кругом бори та болота,
Туман, туман і пустота.
4 карикатураГ У всякого своя доля
І свій шлях широкий…
Д Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще на лихо, сердешне,
Хита головою.

Відповіді до теми Тарас Шевченко

1 Г;
2 Г;
3 А;
4 В;
5 В;
6 Д;
7 В;
8 В;
9 А;
10 А;
11 Д;
12 Б;
13 Г;
14 Д;
15 Г;
16 Г;
17 1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б;
18 1) Д, 2) В, 3) А, 4) Г;
19 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Д;
20 1) Д, 2) А, 3) Г, 4) В;
21 1) Г, 2) Д, 3) А, 4) В;
22 1) А, 2) Д, 3) Б, 4) Г;
23 1) Д, 2) А, 3) Б, 4) В;
24 1) Г, 2) Б, 3) А, 4) Д.

"Гайдамаки" презентація"

Світлина від Світлани Сушко. Світлина від Світлани Сушко.



1. . Іван Величковський – український поет епохи:
а) бароко;          б) реалізму;                             в) класицизму;             г) романтизму.

2. Ідея байки Г. Сковороди «Бджола та шершень» виражена словами:
А) лише в праці людина щаслива;
Б) чесна людина не може жити без праці;
В) не кожному дано відчувати задоволення від праці;
Г) інтелектуальний труд цінується вище, ніж фізичний.

3. Ідея «сродної праці» звучить в афоризмі Г. Сковороди:
а) Не змагай до того, що не дано від природи.
б) Бери вершину і матимеш середину.
в) Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
д) Тінь яблуні не заважає.
.
4 Який із літописів не належить до козацьких?
а) «Літопис Самовидця»;                                             б) «Початковий літопис»;
в) «Літопис Самійла Величка»;                                   г) «Літопис Грабянки».

5.. Хто ввів у науковий обіг поняття «козацькі літописи»?
А) Самовидець;                                                           б) Самійло Величко;
в) Григорій Грабянка;                                                 г) Феофан Прокопович

6. .  Укажіть історичну подію, яка посідає центральне місце в козацьких літописах:
а) Національно-визвольна війна 1648 – 1654 років;
б) чорноморські походи запорозького козацтва;
в) Переяславська рада 1654 року;                          г) «Чорна рада» у Ніжині.

7 Укажіть афоризм Г.Сковороди, який за своїм значенням не є спорідненим з іншими:
А) краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний;
Б) визначай смак не по шкаралупі, а по ядру;
В) чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий;
Г) коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий.

8. Укажіть, кого з митців слова вважають мислителем, богословом, полемістом:
А) Г. Сковороду;          Б) І. Величковського;        В) Ф. Прокоповича;       Г) І. Вишенського.

9. Григорій Сковорода написав збірку байок:
а) «Байки київські»;                                                            б) «Байки житомирські»;
в) «Байки чернігівські»;                                                     г) «Байки харківські».

10. Засновником українського друкарства був:
а) І. Федоров;                б) Ф. Скорина;                      в) С. Драпан;                   г) С. Фіоль.

11. . З яким музичним інструментом не розлучався Г. Сковорода під час своїх мандрів?
а) Із сопілкою;                 б) з бандурою;                       в) з гуслями;                 г) з лірою.

12 Який письменник відомий в історії української літератури як поет, теоретик і практик фігурного віршування:
А) Л. Баранович;      Б) С. Климовський;            В) І. Величковський;       Г) І. Котляревський.


Дати стислу відповідь на питання

1.     Автор збірок «Зегар з полузегарком», «Млеко» - 

2.     Назву твору «Літопис Самовидця» дав …

3.     Назвіть козацькі літописи.

4.     «Іду на ви!» - цей вислів належить князеві…

5.     У якому році відбулася битва князя Ігоря з половцями?

6.     Автор пісні  «Їхав козак за Дунай» -


Дати розгорнуту відповідь на  три питання (на вибір)

1.     Поясніть, що означає назва вірша Г. Сковороди «Dе libertate» і що автор у ньому оспівує,  кого  називає батьком свободи ? 

2.     Бароко – це … Навести представників цього напряму в укр.. літературі.

3.     Провідною темою більшості байок Сковороди є тема «сродної праці». Як ви розумієте ідею «сродної праці»?

4.     Які слова велів написати філософ Григорій Сковорода на своєму могильному надгробку? Як ви розумієте цей афоризм?

5.      Чому «Слово...» вважається художнім твором, а не літописом?

6.     Дослідіть художні засоби «Слова…». Випишіть приклади епітетів, порівнянь і персоніфікацій із рядків, у яких зображено втечу Ігоря з полону.

7.     Які суспільні вади викриває Г. Сковорода у вірші «Всякому місту – звичай і права…»?


Провідною темою більшості байок Сковороди є тема «сродної праці». Як ви розумієте ідею «сродної праці»?

 Які слова велів написати філософ Григорій Сковорода на своєму могильному надгробку? Як ви розумієте цей афоризм?

1. Проти кого спрямований твір І. Вишенського «Послання до єпископів»?
5. Кого і за що засуджував Г. Сковорода у своїх байках?
6. Яка головна думка байки «Бджола і Шершень»?
7. Як на прикладі свого життя Сковорода довів ідею «сродної праці»?
8. Який зміст вислову Г. С. Сковороди: «Світ ловив мене, та не спіймав»?
У якому році відбулася битва князя Ігоря з половцями?
 Хто, на вашу думку, був автором «Слова о полку Ігоревім»? Коли написано цю літературну пам'ятку?
2. Чому «Слово...» вважається художнім твором, а не літописом?
3. Хто, на вашу думку, була найвидатнішою жінкою Київської дер­жави? Обґрунтуйте свою думку.
4. Провідною темою більшості байок Сковороди є тема «сродної праці». Як ви розумієте ідею «сродної праці»?
5. Які слова велів написати філософ Григорій Сковорода на своєму могильному надгробку? Як ви розумієте цей афоризм?
 Доведіть, що «Слово...» — це не літопис, а художній твір
Доведіть, що центральним героєм «Слова...» є народ.
5. Визначте жанр «Слова...» і доведіть свою думку.
II РІВЕНЬ
Дати стислу відповідь на питання.

Назвіть прізвище письменника-полеміста.
3.Назвіть козацькі літописи.
4. Автор пісні «Їхав козак за Дунай».
5.Перша друкована книга в Україні.

 Автор пісні  «Їхав козак за Дунай»-

3.  Жанри фігурних віршів :

4. Автор збірок «Зегар з полузегарком», «Млеко» -

5.У якому році надруковано першу книгу в Україні?

6. Назвіть жанри шкільних драм.

7. Збірка байок Г. Сковороди називається…     

8. Назву твору «Літопис Самовидця» дав
Поясніть, що означає назва вірша Г. Сковороди «Dе libertate» і що автор у ньому
оспівує,      кого  називає батьком свободи ?     
1. Який із літописів не належить до козацьких?
а) «Літопис Самовидця»;
б) «Початковий літопис»;
в) «Літопис Самійла Величка»;
г) «Літопис Грабянки».
2. Укажіть історичну подію, яка посідає центральне місце в козацьких літописах:
а) Національно-визвольна війна 1648 – 1654 років;
б) чорноморські походи запорозького козацтва;
в) Переяславська рада 1654 року;
г) «Чорна рада» у Ніжині.
3. Хто ввів у науковий обіг поняття «козацькі літописи»?
А) Самовидець; б) Самійло Величко;
в) Григорій Грабянка; г) Феофан Прокопович.
4. Іван Величковський – український поет епохи:
а) бароко;
б) реалізму;
в) класицизму;
г) романтизму.
5. Автором «курйозних» віршів був:
а) Лазар Баранович; б) Касіян Сакович;
в) Памво Беринда; г) Іван Величковський.
6. Григорій Сковорода написав збірку байок:
а) «Байки київські»; б) «Байки житомирські»;
в) «Байки чернігівські»; г) «Байки харківські».
7. З яким музичним інструментом не розлучався Г. Сковорода під час своїх мандрів?
а) Із сопілкою;
б) з бандурою;
в) з гуслями;
г) з лірою.
8. Засновником українського друкарства був:
а) І. Федоров;
б) Ф. Скорина;
в) С. Драпан;
г) Ш. Фіоль.
9. Яким методом користується Г. Сковорода у своїй творчості?
а) Реалістичним; б) романтичним;
в) готичним; г) полемічним.
10. Ідея «сродної праці» звучить в афоризмі Г. Сковороди:
а) Не змагай до того, що не дано від природи.
б) Бери вершину і матимеш середину.
в) Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
д) Тінь яблуні не заважає.
Бароко – це 
1. Укажіть, кого з митців слова вважають мислителем, богословом, полемістом:
А) Г. Сковороду;
Б) І. Величковського;
В) Ф. Прокоповича;
Г) І. Вишенського.

2. Митець слова, мандрівний філософ:
А) Ф. Прокопович;
Б) І. Вишенський;
В) Г. Сковорода;
Д) С. Величко.

3. Про походження гетьмана Хмельницького, «хто він був і звідки», розповідається у:
А) літописі С. Величка;
Б) «Повісті минулих літ»;
В) притчі про блудного сина;
Г) Києво-Печерському патерику.

4. Укажіть афоризм Г.Сковороди, який за своїм значенням не є спорідненим з іншими:
А) краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний;
Б) визначай смак не по шкаралупі, а по ядру;
В) чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий;
Г) коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий.

5. Осередками культури в Україні ХІV-ХV століть були:
А) монастирі;
Б) братства;
В) бібліотеки;
Г) школи.

6. Який письменник відомий в історії української літератури як поет, теоретик і практик фігурного віршування:
А) Л. Баранович;
Б) С. Климовський;
В) І. Величковський;
Г) І. Котляревський.



7. Ідея байки Г. Сковороди «Бджола та шершень» виражена словами:
А) лише в праці людина щаслива;
Б) чесна людина не може жити без праці;
В) не кожному дано відчувати задоволення від праці;
Г) інтелектуальний труд цінується вище, ніж фізичний.

8 Укажіть ознаки бароко як реалістичного стилю (кілька відповідей):
А) гуманізм, заглибленість у внутрішній світ людини;
Б) нетерпимість до зла в усіх його проявах;
В) яскравість викладу художнього матеріалу;
Г) ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв’язку між його частинами;
Д) наслідування зразків греко-римського мистецтва;
Е) зображення героя тільки під час виконання державного обов’язку.

9. Укажіть твори, які мають історичну спрямованість (кілька відповідей):
А) «Повість минулих літ»;
Б) Притча про блудного сина;
В) «Владимир» Ф. Прокоповича;
Г) Літопис С.Величка;
Д) «Вступні двері до християнського добронравності»;
Е) «Історія русів».

10. 1. Який із літописів не належить до козацьких?
а) «Літопис Самовидця»;
б) «Початковий літопис»;
в) «Літопис Самійла Величка»;
г) «Літопис Грабянки».

11Укажіть історичну подію, яка посідає центральне місце в козацьких літописах:
а) Національно-визвольна війна 1648 – 1654 років;
б) чорноморські походи запорозького козацтва;
в) Переяславська рада 1654 року;
г) «Чорна рада» у Ніжині.

12.Ідея «сродної праці» звучить в афоризмі Г. Сковороди:
а) Не змагай до того, що не дано від природи.
б) Бери вершину і матимеш середину.
в) Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
д) Тінь яблуні не заважає.









"Слово про похід Ігорів"

 
У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники — як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.
Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші — незнатною людиною, вихідцем з Чернігово—Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.
Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер. Згодом О.І. Мусін-Пушкін  поділив текст на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.
  • 1792р. — час відкриття рукопису;
  • 1800р. — перше видання «Слова…».
Тема твору: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея твору: заклик до єднання, любові до рідної землі.
«Слово про похід Ігорів» — не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.
Характерні риси:
  • проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;
  • історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
  • у центрі боротьби стоїть держава;
  • епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність; .
  • з повагою мовиться про родоначальників;
  • герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.
Історична основа
Невідомий автор розповідає про похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р.
Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі.
Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. Великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.
Композиція
  • вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій;
  • Основа частина (кілька оповідань):
  1. виступ Ігоревої дружини;
  2. похід;
  3. битви з половцями;
  4. сон і «золоте слово» Святослава;
  5. «плач Ярославни»;
  6. втеча Ігоря з полону;
  • закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).
Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.
Людські характери змальовано скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису: в Ігоря — хоробрість, у Святослава — мудрість, у Ярославни — вірність.
Руська земля: Дніпро, Дон, Волга, Рось, Сула, Донець, Дунай, Чорне й Азовське моря, міста Київ, Корсунь, Чернігів, Новгород, Галич, Путивль, половецькі степи, тощо — усе набуває людських рис, оспівується з використанням мотивів давньої слов’янської міфології. «Криваві зорі світ провіщають; чорни тучі з моря ідуть… Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають».

У «Слові про похід Ігорів» багатих ідейний зміст переданий за допомогою системи яскравих художніх образів. Серед них найбільше уваги приділено князеві Ігорю.
Ігор Святославович для автора є втіленням князівських доблестей.
Він мужній, сповнений «ратного духа». Жадоба «испити шеломомъ Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування — затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон.
Коли Ігор із братом і його дружиною — «курянами»та іншими князями виступили в похід, через кілька днів сталося сонячне затемнення: «…и видъ от него тьмою вся своя воя прикрыты». У давні часи це лиха прикмета, яка віщувало щось недобре. Але ж затемнень, можна сказати, було… два! Одне на небі, друге… в голові Ігоря: «Спал князю умъ похоти и жалость Ему знаменіе заступи скусити Дону великого». Князеві самому захотілось розбити половців, розум поступився бажанню.
Ігор молодий, гарячий, відважний, але необачний. Він сміливо веде на ворога свої полки, не зважаючи на страшні віщування. У таких людей сильний розум програє в боротьбі з бажаннями. В взагалі чи була ця боротьба — розуму і бажання, боротьба, без якої духовна основа образу під сумнівом? Можна думати — була. Описуючи першу перемогу Ігоря над половцями, автор у підкреслено гіперболічних рисах показує її результати: руські воїни захопили стільки здобичі, що дорогими тканинами та одягом мостили болота. А Ігор із цієї здобичі взяв для себе тільки бойові знаки ворога.
Високе благородство Ігор виявляє під час вирішальної битви, коли він в розпалі бою «заворачает» полки на допомогу брату Всеволоду, що теж виступає лицарем.
Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, печалиться вся природа, вся Русь.
Розповідаючи про втечу і повернення Ігоря з полону, автор особливо виразно виявляє своє співчуття до нього. У творі контрастно стикаються дві антагоністичні сили, що виявляються в різних образах:
Ігор — це «свhт свhтлый», а Кончак «чhрный ворон»; напередодні битви «чрныя тучя с моря идут, хотят покрыти 4 солнца». Зате, коли  Ігор повертається на Русь; знову «сонце свътится на небесъ».
І все ж в зображенні Ігоря виявляється двоїстість. Співчуваючи їм, пишаючись їхньою мужністю, сумуючи з приводу невдач, автор водночас засуджує егоїстичну вузько місцеву політику цього князя, міжусобиці, що підривали міць батьківщини, її благополуччя: «Се мое, а то мое же».
Саме ця феодальна формула роздробленості лежить в основі поведінки і характеру Ігоря: вона привела його до того, що він пересів із князівського сідла в сідло рабське, загубив військо, і тоді застогнав «Кіев тугою, а Чернигов напастьми» і «тоска розлияся по Руской земли».
Невдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скільки історичною обстановкою, зокрема панівними на той час забобонами феодального суспільства. За словами Д. С. Лихачова, «…сам по собі Ігор Святославович не поганий і не хороший: скоріше хороший ніж поганий, але його вчинки погані і це тому, що над ним тяжіють забобони феодального суспільства і хибні погляди епохи… Ігор Святославович — син епохи. Це «середній» князь свого часу: хороший, мужній, він у певній мірі любить вітчизну, але безрозсудний і недалекоглядний, більше турбується про свою честь, ніж про честь вітчизни». Гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм і самовпевненість.
Дорікання Ігореві є не тільки в «золотому слові» Святослава. Весь виклад подій побудований так, щоб підкреслити нерозумну політику новгород-сіверського князя, з’ясувати причини його невдачі, що полягають у княжих уособицях.
«Кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру.
Зважаючи на це, автор «Слова…» зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює і автора, і читачів.
1) Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам’ятки давньоруської літератури.
2) Портрет і зовнішність героя
3) Риси характеру князя: а) мужність і відвага; б) рішучість і винахідливість; в) гордість і егоїзм; г) самовпевненість і честолюбство.
4) Поведінка Ігоря під час: а) застережень природи; б) бою; в) перебування в полоні.
5) Князь Ігор — уособлення епохи свого часу.
У «Слові…» відводиться також велике місце зображенню вчинків Всеволода — брата Ігоря. Автор явно симпатизує герою, бачить в ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну землю.
Всеволод — лицар до билинного богатиря. Як і до Ігоря, до Всеволода виявляє двоїстість. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, в той же час засуджує за безросудливість, необачність, егоїзм.
Важливе місце у «Слові…» займає образ київського князя Святослава. Він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч і організатор ефективного захисту Вітчизни, й талановитий воєначальник, який в 1184 році зумів об’єднати Русь сили і розгромити половецьке військо. Слава про цю перемогу вийшла далеко за межі Русі.
Автор «Слова…» всіляко ідеалізує Святослава, оточує його ореалом слави, хоч насправді він не користувався особливим авторитетом на Русі. Високо підносячи Святослава Київського, перетворюючи його на шанованого патрона всіх руських князів, поет змальовує його як основного виразника загальноруської єдності, як втілення ідеї необхідності спільних дій проти половців. Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава. Дорікаючи Ігореві і Всеволодові за їх необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу їх поразки, яка завдала багато горя усій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.
Образи інших руських князів у «Слові…»
Тут не можна не звернути уваги на те, що вони охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. Важливо також зазначити, що в цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславович, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Галицький та інші) автор «Слова…» підкреслює більше їх позитивні риси, ніж негативні.
Він гіперболізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Кожний із них має багато воїнів і зброї, так Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити, Ярослав Осмисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля.
У цій гіперболізації автор передає свої мрії про сильну владу на Русі, про необхідність спільного захисту Руської землі.
Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:
- Як зреагував Ігор на складну ситуацію, в якій опинився його брат Всеволод? (Ігор полки завертає: Жаль-бо йому милого брата Всеволода)
- Чим закінчилася битва «на березі блискучої Каяли»? (Сватів напоїли І самі полягали За землю Руськую)
- Про що свідчать рядки з твору: «Никне трава жалощами, А дерево з тугою к землі приклонилась»?
- Кого звинувачували князі у своїй поразці? ( І почали князі про малеє — «се великое» — мовити І самі на себе крамолу кувати)
- Як сприйнялася поразка русичів на Батьківщині? (Жони руські заплакали, мовлячи: «Уже нам своїх милих лад Ні мислію помислити, Ні думою здолати, Ні очима огледіти, А золота і срібла того не мало загубити…»)
- Застосовуючи текст твору, опишіть страждання землі Руської від горя, яке її охопило. (І застогнав же, браття, Київ з тугою, А Чернігів напастьми. Тоска розлилася по Руській землі, Печаль буйна тече серед землі Руської…)
- За що докоряв Святослав своїм синам?
- У чому була заслуга Святослава? (…Наступив на землю Половецькую. притоптав горби і яруги…)
- Прокоментуйте рядки з твору: «Тут Ігор — князь висів із сідла злотого Та в сідло невольниче…»
- Для чого автор «Слова…» протиставляє сина Ігоря батькові Святославу?
- Про що бачив сон Святослав? Яким передчуттям пройнявся князь від побаченого?
- Кого у творі названо соколами? Як склалася їх доля? («Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями, а їх самих опутали у пута залізні…»)
- Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання, горе русичів? (…Два Сонця затемнились Оба багрянії стовпи поласились…)
- Які зміни відбулися на землі Руській із завоюваннями її половцями? (На ріці на Каялі тьма світ покрила; По Руській землі простерлися половці, Наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, Уже вдарило насилля на волю, Уже кинувся Див на землю…)

Образ Руської землі
Поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів. Смисловий контекст його вживання у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а всю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір Київської Русі.
Взагалі слід відзначити, що «Слово…» охоплює величезні простори від Новгорода до Тмутаракані, від Немиги до Волги.
Згадуючи події в різних князівствах Київської Русі, письменник створює конкретно-чуттєвий образ Руської землі, оживлює його яскравими картинками природи, хліборобської праці, згадками багатьох географічних назв. Ми бачимо великі і малі річки, що течуть по неосяжних руських просторах (Волга, Дунай, Донець, Дніпро, Сула, Рось, Немига, Стучна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі, навколо якого повинні бути об’єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями.
Авторові «Слова…» дорога і мила Руська земля, люди, які живуть на цій землі і створюють її могутність, хоч страждають і зазнають багато зла і горя від князівських усобиць і половецьких нападів. Він добре знав життя і прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів.
Крім того, автор «Слова…» задумується і над історичною долею Руської землі. Він охоплює події руського життя за півтораста років і веде свою розповідь, «свывая славы оба полы сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час з теперішнім, що допомагає йому глибше і виразніше висловити основну ідею твору.
Отже, Руська земля — основний художній образ «Слова…».
Завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду, автор зумів у цьому образі охопити і подати, по суті, всю велику Русь як єдине ціле у просторі і часі.
- Чому, на ваш погляд, поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів?
- Який територіальний простір охоплено у творі? Про що це свідчить?
- Що уособлює образ Руської землі?
- На скільки у творі простежується тотожність понять «народ» і «Руська земля»?
- Для чого автор «Слова…» задумується над історичною долею Руської землі?
- Яке значення мають для нас значення «земля», «рідний край», «Батьківщина»? Відповідь обґрунтуйте.



Символічно-міфічні образи та їхнє значення

М. Грушевський так висловився про плач Ярославни: «Мелодійно, повно краси пливуть голосіння-закляття Ярославни (…). Сей плач Ярославни вважається і може вважатись одною з найкраще захованих пісень «Слова» 

 Ярославна у своєму плачі звертається до сил природи  (вітра, Дніпра-Славути, сонця) допомогти дружині князя Ігоря та йому самому у боротьбі з лютим воргом.
1.«О вітре, вітрило!
Чому, господарю,  силою вієш?
Чому не мечеш ворожі стріли...
Проти воїнів мого милого?»
Перша сила природи, яку називає Ярославна у своєму замовлянні, – «вітер, вітрило». Жінка звертається до нього як до «господаря», тобто як до господа-бога, володаря. В українському фольклорі символіка вітру дуже широка. Вітер - символ духу, дихання Всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки /як правило, однієї/; шкоди, руйнації і водночас оновлення. Вітер - конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови - повітря /інші-Земля, Вода, Вогонь/. У багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. Можливо, саме тому до нього і звртається Ярославна. Вона не називає його по імені, сердиться, що і він проти її чоловіка.:
«Се вітри, внуки Стрибогові,
Віють з моря стрілами
На хоробрі полки Ігореві».
За словником "Українська міфологія" В. Войтовича, це «цар-батько вітрів, небесний владика грози, бурі, ураганів» а підвладні йому вітри – сини, дочки, онуки, серед яких є Вітрило – південний вітер (мабуть, таке тлумачення автор виводить саме із замовляння Ярославни, оскільки йдеться про те, що половці наступали на Ігоря з півдня, з моря). А чи так це насправді –вагомі аргументи відсутні.

 2.О Дніпре-Славуто!
Пробив ти кам’яні гори
Крізь землю Половецьку,
Гойдаєш кораблі Святославові,
До полків несучи Кобякових,
Принеси ж ти, господарю,
До мене мого милого...»
Дніпро, за легендами, як і Дон, Дунай, Дністер – ріки богині Дани (в основі назви річок – корінь "дан"; із санскриту dhuni – річка). Славута, за народними віруваннями, був сином головної річки давніх слов'ян, сином богині Слави, тобто Славутичем, яка символізувала військову перемогу. Ярославна звертається до Славутича як до однієї з головних божественних сил (поряд з Вітром і Сонцем), що складають світобудову – до води. Дніпро усвідомлюється нею як могутня сила, спроможна допомоготи у важку хвилину. Саме у водах Дніпра приймали обряд хрещення кияни у 988 році.

3. Ярославна звертається до Сонця, яке в українській міфології, як і в міфологіях багатьох інших народів, вважалося одним із головних божеств.
«Сонце світле, трисвітле!
Для всіх ти тепле і красне!
Чому ж, сонце-господарю,
Простерло гаряче своє проміння
На воїнів мого милого
У полі безводному?..»
Сонце – символ Всевидящого божества; Вищої космічної сили; центру буття та інтуїтивного знання; осяяння; слави; величі; правосуддя; Матері Світу; Центру; Бога-отця; Христа.  У багатьох народів сонце вважають найдавнішим божеством, тобто як символом верховної влади. В язичницьку епоху слов'яни обожнювали Сонце в образі Дажбога, Сварога, Хорса та ін. Слов'янський язичницький пантеон богів знав й інші символи сонця в образах Ярила /бог весняного сонця/, Купала /бог літнього сонця/ та ін.
Дослідник В. Войтович вважає, що «саме за стародавніх часів і навіть трохи пізніше божество Сонця уявлялося триєдиним, немовби три істоти, пов’язані між собою єдністю дій».  «Трисвітле сонце», як називає його Ярославна,  асоціюється з богом Трояном (у поемі це ім’я згадується чотири рази, але був це бог чи історична особа – не доведено).
Отже, Ярославна у своєму плачі-замовлянні звертається до трьох божеств – Вітру, Дніпра-Славутича (Води), Сонця. Із традиційних у міфології елементів світобудови відсутня лише Земля (в українців з давніх-давен, принаймні з початків землеробства, досить розвинутий культ Землі-Матері).


Фольклорні мотиви

Ритуальні дії: молитва-длагання-замовляння; окроплення живою водою, воскресіння.
Все у поемі вказує на ритуальність дії: пора замовляння – ранок, перебування на заборолі (щити з дерева чи каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її охоронців), звідки відкривається широкий простір, ритуальний плач (це не обов’язково плач-голосіння у прямому розумінні, а внутрішній, психологічний стан княгині), промовляння «у світ» слів, звернутих передусім до сил природи. Слід звернути увагу і на принцип трикратності, характерний для замовлянь і реалізований у фрагменті з Ярославною.
Магічна сила замовляння, за допомогою якого можна повернути небіжчика з потойбіччя,
У поемі згадується Каяла – символічна річка, відсутня на географічній карті, на березі якої загинуло військо Ігоря, розлучилися брати (Всеволод відійшов у «світ мертвих», а Ігор залишився жити). Доречно використано образ Ярославни, «чайки-жалібниці», яка сумно літає над річкою. Тут відображено архаїчне уявлення, що смерті можна запобігти, окропивши тіло «живою водою», що й збирається вчинити Ярославна:
«Умочу бобровий рукав
У Каялі-ріці,
Омию князеві криваві рани
На тілі його дужому!»
Після її молитви-благання-замовляння відразу ж іде епізод втечі Ігоря з полону,  який був неначе «потойбічним світом» порівняно з Руською землею). Князь Ігоря з «того» світу переходить в «цей»: Ігор скаче до очерету, випливає на воду.
Опис втечі Ігоря з половецького полону має казкові мотиви: герой, що рятується від переслідувань, перетворюється на тварин.

Яскрава символіка в поемі (приклади).
сокіл — добрий молодець
і т. ін.
Рух половецьких полків зображується у вигляді чорних хмар, які намагаються прикрити чотири сонця (тобто чотирьох князів, що ведуть руських воїнів на битву з половцями).
Мова першого художнього твору давньоруської літератури заслуговує на особливу увагу як зразок руської літературної мови ХІІ ст.
Так, епітет великий часто виступає як постійний до назви річки Дон: «галки стадами біжать до Дону великого». Проте в інших випадках цей епітет використовується для характеристики величі найвизначніших руських князів: «...давній великий Ярославе»; «Тоді великий Святослав ізронив злато слово».
Епітет злат не тільки сприяє відтворенню обстановки багатого княжого побуту, а й надає авторському стилеві піднесеного урочистого звучання.
Порівняння у «Слові про похід Ігорів» менш численні, ніж інші мовно-художні засоби. Більшість з них безпосередньо змикаються з метафорою, майже невіддільні від неї. Так звані прямі порівняння «Слова» також дуже лаконічні. Всі вони дуже виразні, ґрунтуються на глибоких спостереженнях і глибоких співставленнях. Всеволодові воїни – куряни скачуть, «як ті сірі вовки в полі»; половецькі вози скриплять опівночі, «мов лебеді сполохані». Святослав схопив у полон Кобяка із залізних половецьких полків, «яко вихре».
Часом порівняння розгортаються у велику картину, як, наприклад, порівняння кривавого бою із засівом, з весільним бенкетом, з молотьбою.
«Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита і тугою зійшов (цей засів) на Руській землі».
Метафори у творі – свідчення про надзвичайно високу мистецьку культуру автора. Саме вони великою мірою зумовлюють той винятковий художній динамізм, який дає нам право зіставляти «Слово» з музичною симфонією.
Тричі зустрічається в «Слові...» дуже містка і виразна метафора «крамолу кувати». На Русі здавна вміли куванням обробляти метал, і назва цього виробничого процесу, природно, тут покладена в основу метафори, проте багатство змісту цього мовно-художнього образу досягається символічним значенням іменника меч. У ті часи меч був символом влади, війни. Нерідко він виступав як символ усього руського народу. Меч вважався священною річчю. Ось чому вираз «крамолу коває» сповнений глибокого, можливо, по-справжньому зрозумілого лише для сучасників осуду. «Той-бо Олег мечем крамолу кував». Одним з найулюбленіших різновидів метафори для автора «Слова про похід Ігорів» є персоніфікація. Так, персоніфікованою в поемі виступає природа. Автор наділяє її всіма рисами живої істоти. Вона в нього радіє, жмуриться, тривожиться, страждає, сповнена тих самих почуттів, що й люди.
Риторично-оздоблювану функцію у «Слові...» виконують нечисленні перифрази. Вони надають мові фігуральності, а, крім того, за їх допомогою автор уникав повторів там, де вважав це за потрібне. Перифраз «діти бісові» вживається на означення половців, руський народ автор називає
Даждьбожим внуком, Руську землю — Трояндовою землею тощо.
Ораторську публіцистичну спрямованість його мови посилюють афористичні вислови. До афоризмів «Слова...» слід віднести такі вирази: «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути», «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле і тілу без голови».
Отже, розглянувши художні особливості поеми «Слово про похід Ігорів», ми можемо зазначити, що цей твір є найвидатнішою мистецькою пам’яткою давньоруського письменства, одним з найдосконаліших художніх творів світової літератури.



Переклади і переспіви «Слова…»
Переклад — це текст, слово, усне висловлювання, літературний твір, перекладені з однієї мови на іншу з максимальним збереженням стилю письменника, мовних особливостей. У перекладі не повинно бути імпровізації.
Переспів — вільний переклад віршами; те, що є повторенням відомого, сказаного, написаного; це власний твір автора, написаний на основі сюжету, змісту, образів, ідей іншого твору.
«Слово про похід Ігорів» спонукало багатьох письменників до створення високомайстерних перекладів і переспівів. Перший переклад твору українською мовою належить М. Шашкевичу. У другій половині XIX ст. талановиті переклади та переспіви «Слова…» здійснили І. Вагилевич, M. Максимович, С. Руданський, Т. Шевченко, І. Франко, Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.; у XX ст. – М. Зеров, Н. Забіла, В. Шевчук, Вал. Шевчук, П. Тичина, А. Малишко та ін. У стилі народної думи Панас Мирний склав переспів «Дума про військо Ігореве». Одним із найкращих поетичних переспівів вважають «Слово про Ігорів похід» М. Рильського.
За сюжетом «Слова…» композитор О. Бородін написав оперу «Князь Ігор».
«Лебедина пісня найдавнішої української держави, плач Єремії з приводу її неминучого упадку» (С. Єфремов). 

 «...Світова література знає небагато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, пере­тинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам’яток належить безсмертне «Слово о полку Ігоревім» — героїчна, сповнена палкої лю­бові до вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі й га­ряче відлунює в наших серцях» (Л. Махновець).

Перевір себе

Інтелектуальна гри  «Так - Ні»
ТАК 
 НІ
+
1.Боян –  це «соловій години дивньої».
 -
-
2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги. 
+
-
3. «Чорнії тучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця». Це гіпербола?
+
-
4. Гзак і Кончак допомогли Ігорю втекти з полону.
+
+
5. Всеволод славно загинув у битві з половцями.
-
+
6. Воїни князя Ігоря – християни.
-
+
7. Князь Святослав взяв в полон Кобяка.
-
+
8. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон.
-
-
9. Дружину Всеволода звали Єфросинія.
+
-
10. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого .
+
+
11. «Землі раді, городи веселі», бо повернувся Ігор.
-
-
12. Головна думка «Слова…» – уславлення краси рідної природи.
+


Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.
1. «Тоді... ізронив злоте слово, із сльозами змішане...». (Святослав)
2. «...Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону». (Ігор)
3. «...Біжить сірим вовком». (Гзак)
4. «...Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу». (Боян)
5. «Один брат Один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі». (Всеволод)
6. «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». (Ігор)
8. «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити». (Жони руськії)
9. «Ні хитрому, ні скритному, ні чаклуну спритному суда Божого не минути». (Боян)
10. «Коли сокіл до гнізда летить — то ми сокільця опутаємо красною дівицею». (Кончак)
11. «Ти-бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти!» (Святослав про Всеволода Суздольського)
12. «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле тілу без голови». (Боян)




Тести
1. Місто, де перебувала Ярославна, очікуючи свого коханого Ігоря:                       
    а) Суздаль;  б) Путивель; в) Новгород; г) Київ.
2. За соціальним станом героїня  «Слова...»:                                                             а) дворянка; б) простого роду; в) княгиня;  г) бояриня.
3. Якому птаху автор поеми уподібнює Ярославну?                                                 а) Лебедю; б) перепілці; в) голубці; г) зозулі.
4. Щоб допомогти Ігорю повернутися із полону, пощадити його воїнів, героїня звертається до:         а) вітру і сонця; б) птахів і хмар; в) місяця і зірок; г) моря і гір.
5. Яка із сил природи не допомагала Ігорю втекти з полону половецького?                                              а) Смерч;  б) мороз; в) море; г) річка.
6. Образ Ярославни у творі можна порівняти з:                                                       а) хвилею морською;           б) квітучою землею Руською;                        в)золотим промінчиком;                           г) провідною зіркою
7. Спів героїні нагадує: а) колискову; б) плач; в) коломийку; г) почівальну.
8. Ярославна у творі — уособлення: а) добробуту і радості на землі; б) краси українок; в) українських жінок, що стали вдовами або були розлучені з чоловіками-воїнами; г) людини, яка порозумілася з природою, з довкіллям.
9. Щоб утерти «князю кривавії його рани на дужому його тілі», Ярославна хоче перетворитися на: а) золоту рибку; б) чарівну фею; в) чайку; г) човник.
10. З неперевершеною майстерністю розкрив образ Ярославни, переклавши уривок з поеми «Плач Ярославни»:           а) М. Максимович; б) І. Франко; в) М. Чернявський;  г) Т. Шевченко.
11. «Легкий, крилатий господине!» — так звертається Ярославна до:                                                                        а) Ігоря; б) Бояна; в) сонячного променя; г) вітру.
12. Свого коханого героїня називає: а) безцінним; б) золотим; в) ладом; г) святим.

1.      Від чого залежать зміни у ритмі «Слова...»? а) Настрою самого оповідача події;

б) смислових інтонацій; в) явищ природи; г) поведінки того чи іншого героя.2.      Енергійний ритм поеми простежується: а) коли Ігор вирішує тікати з полону; б) під час перемоги над половцями; в) у сні Святослава; г) на початку бою.3. Фольклорний жанр, який відчувається в поемі: а) казка; б) легенда; в) пісня; г) переказ.4. Зозуля у творі символізує: а) самотність; б) отримання щасливої звістки; в) добробут;г) зажуреність.5. Птах, який є символом доброго молодця: а) жайворонк; б) орел; в) сокіл;г) лебідь.6. Рух половецьких полків автор зображує на прикладі: а) зграї голодних вовків;б) чорних хмар; в) літаючих ворогів; г) сильного вітру, який стогнав і завивав.7. Найбільше у творі використано епітетів зі словом: а) хоробрий; б) золотий; в) кривавий; г) великий.8. Найчастіше у «Слові...» вживані епітети на позначення: а) внутрішнього стану героїв; б) кольорів; в) смаків; г) рис характеру.9. Який художній засіб використав автор «Слова...» у фразі: «Тоді великий Святослав ізронив злато слово»?а) Метафору; б) порівняння; в) гіперболу; г)епітет.10. Визначте порівняння, яке відповідає даному висловлюванню цитатою з твору: «Всеволодові воїни — куряни скачуть: а) «яко вихрє»; б) «мов лебеді сполохані»; в) «як ті сірі вовки в полі»; г) «наче сизі орли під хмарами».11. Застосування метафор у «Слові» дозволяє нам право зіставити цей твір з: а) видатним літописом; б) посланім; в) музичною симфонією; г) проповіддю.12. Яке символічне визначення слова «меч», не притаманне для Русі, зайве у нежчеуказаних поясненнях? а) Влада, війна; б) символ всього руського народу;в) священна річ; г) миттєва реакція.









  Перевір себе
«Родинно-побутові пісні. Українські народні балади. Біблія»

9       клас

І рівень

1. Фольклор – це…
а) ліро-епічний сюжетний пісенний твір;
б) жанр гумористичної поезії;
в) літературний напрям;
г) різножанрові твори, що виникли в сиву давнину в певному середовищі й передавалися з вуст в уста.

2. Тема пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють» - це…
а) оспівування страждань дівчини через те, що миленький поїхав іншої шукати;
б) оспівування палкого кохання козака до дівчини;
в) присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих;
г) зображення трагічної загибелі козака.

3. Автор пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють» є…
а) невідомий;
б) Дмитро Павличко;
в) Григорій Сковорода;
г) Тарас Шевченко.

4. Ідея пісні «Цвіте терен, цвіте терен» - це…
а) возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин;
б) уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець;
в) засудження зради у палкому коханні;
г) возвеличення почуття кохання, що змушує страждати і сумувати.

5. Балада - це…
а) твір, у якому відображено конкретну історичну добу, певні історичні події, постаті;
б) подія чи система подій, у яких розкриваються характери персонажів;
в) ліро-епічний сюжетний пісенний твір, за основу якого взято подію легендарно-історичного, родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей, учинків;
г) невеликий прозовий твір, сюжет якого побудовано на одному, рідше декількох епізодах із життя одного або кількох персонажів.

6. Хто з князів Київської держави відкрив першу бібліотеку?
а) Володимир Великий;
б) Олег;
в) Ігор;
г) Ярослав Мудрий.

7. Із скількох частин складається Біблія?
а) 3;
б) 2;
в) 1;
г) 4.

8. Укажіть, з якої народної пісні взято подані нижче рядки.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте —
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
А. «Цвіте терен, цвіте терен»
Б. «Сонце низенько»
В. «Місяць на небі, зіроньки сяють»
Г.«Ой під вишнею, під черешнею»

9  Ліричний герой пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють» захоплюється
А. очима коханої
Б. характером дівчини
В. мужнім учинком
Г. вишуканим убранням дівчини

10 У козака з балади за найвірнішого товариша
А. побратим
В. кінь
Б. шабля
Г. рушниця

11 Укажіть, з якої народної пісні взято подані нижче рядки.
Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
А. «Місяць на небі, зіроньки сяють»
Б. «Ой під вишнею, під черешнею»
В. «Цвіте терен, цвіте терен»
Г. «Сонце низенько»

12   Установіть відповідність між творами та їхнім визначенням.
 1 Остромирове Євангеліє
2 Ізборник Святослава
3 Старий Заповіт
 4 Новий Заповіт

А     історичний твір, у якому розповідь ведеться за роками; до нього ввійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, де подаються згадки про окремі історичні події

Б     одна з двох складова частина християнської Біблії, що містить у собі основи віровчення, принципи релігійного життя та відомості про історію людства в цілому і єврейського народу зокрема; загальний священний текст іудаїзму й християнства

В    містить статті релігійно-морального характеру, матеріали з граматики, поетики, риторики; у творі стверджується користь знань і читання книжок
 Г    до його складу твору входять 27 книг, чотири Євангелія, що оповідають про життя пророка Ісуса, а також книга діянь апостолів і Одкровення Іоанна Богослова
Д    одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції, містить євангельські читання для неділі та свят



ІІ рівень

1. У чому полягає драматизм твору «Ой летіла стріла»
2.Назвати ознаки балади.
3.Про що розповідають книги Нового Заповіту?
4. Доведіть, що твір « Ой на горі вогонь горить» є баладою
5.Розкрити відмінність між фольклором та літературою.

Фольклор
Література
1. Усна форма побутування.
2. Передбачається безпосередній
контакт між тим, хто відтворює текст, і тим, хто цей текст
сприймає.
3. Колективний автор, що обумовлює варіативність усної народної творчості традиційної поетики.
4. Історична основа всієї світової художньої культури.
5. Джерело національних художніх традицій
1. Письмова форма існування.
2. Безпосередній контакт між автором і читачем відсутній (контакт опосередкований через твір).
3. Автор — конкретна особа
з властивою йому творчою манерою.
4. Виникає на ґрунті міфології та
усної народної творчості.
5. Формує світогляд, збагачує духовно


















ІІІ рівень
8. Виконайте одне із завдань.

А. Напишіть висловлення про те, чому українські народні родинно-побутові пісні до цього часу популярні, співаються як у родинному колі, так і на естраді у вигляді реміксів.

Б. Складіть висловлювання про значення родинно-побутових пісень для українського народу.
Українські народні балади
1.     Що в перекладі з грецької мови означає слово «балада» ? (Рухатися, танцювати.)
2.     Ліро-епічна сумовита пісня з драматично напруженим сюжетом, у якій ідеться про незвичайні або й фантастичні події, трагічні конфлікти в особистому, родинному чи суспільному житті звичайних людей. (. Народна балада.)
3.     Характерними рисами балади є … (напруженість, трагічність сюжету, емоційність, зображення однієї події з життя героя, стислість).

 4.     Балада «Ой на горі вогонь горить» уславлює … (мужність і відданість козаків-захисників).
5.     Метафора «одружився із сирою землею» означає … (загибель козака).
6. Для поетики балад характерні … (діалоги, паралелізм, метафоричність, гіперболізація, символіка, повтори, емоційно-забарвлена лексика).
7. Про яке перевтілення йдеться в баладі Т.Г.Шевченка «Тополя»? (дівчини на тополю)
      8.     Назвати три зозулі, які прилетіли оплакувати козака із балади «Ой летіла стріла». (. Мати, кохана й сестра)
      9     Із якої балади ці рядки:
Не плач, мати, не журися,
Та вже твій син оженився,
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.? («Ой на горі вогонь горить».)

Усна народна творчість. Родинно-побутові пісні
1.     Термін «фольклор» у перекладі з англійської означає … (народна мудрість).
2.     Фольклорний твір від власне літературного відрізняється такими рисами… (усність, анонімність, варіантність).
3.     До епічних фольклорних жанрів належать…(думи, легенди, казки, історичні пісні), до ліричних - … (ліричні пісні), до драматичних - … (обряди, обрядові ігри).
4.     Ліричні пісні поділяються на такі групи: … (календарно-обрядові, родинно-побутові, родинно-обрядові та соціально-побутові).
5.     Родинно-побутові пісні поділяються на дві тематичні групи: … (про кохання, про родинне життя).
6.     Центральним образом твору «Місяць на небі, зіроньки сяють» є …(«очі дівочі»).
7.     Провідним мотивом пісні «Цвіте терен, цвіте терен» є мотив … (розлуки, зневаженого кохання).
8.     .У якій пісні події відбуваються на тлі зоряної місячної ночі. («Місяць на небі, зіроньки сяють»)
9.     Образ води в народних піснях часто символізує …(чистоту почуттів, плин часу).
10.       З якої пісні ці слова:
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
     А вже сходить сонце. («Цвіте терен, цвіте терен»)
11. Ознаки народних творів. (усна форма творення й побутування, традиційність, колективність, варіантність, анонімність).
12. Записати метафори однієї нар. пісні (на вибір учнів).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)